Вірші про любов. Романтичні вірші про кохання

Ми зустрілися з тобою холодною зимою
ти зігріла моє серце і в полон його взяла
моє серце біль стискала томущо кинув іншу я
але любов цього не знала я хочу так щоб ти була моя

Ти неначе сонце що зігріло лід
ти неначе птах який летить в політ
ти далеко в небі а я на землі
я вдячний долі що ти зустрілася мені

я знаю що я не правий
і багато помилок зробив
це напевно тому що по справжньому я не любив
я не знаю чому я не можу збагнути
та тільки тебе одну я не можу забути

Ти пробач за слова що приносили біль
і за образи що попадали в ціль
ти знай що я не хотів
я вячний тобі що тебе я зустрів

Немає часу у коханні,
Кінця немає в почуттів,
Здається що любов минає,
Та кожен раз знов повертає,
Неначе вирій журавлів.
Нема причини у коханні,
Нема нікого щоби пояснив,
Що ти не перший, ну і не останній,
Який її так сильно полюбив.
Немає правди у коханні,
І тільки той по – справжньому любив,
Хто у жорстокому обмані,
Не помічав нічого, а тільки лиш любив.
Немає місця помсти у коханні,
Хоч зрада часто губить почуття,
Та щира віра причин не шукає,
Щоби щасливим бути все життя.
Синонім Вічності – Кохання,
І ця причина головна,
Нема нікого у коханні,
А є лиш тільки Він і є Вона …

Пробач, я бути може, оступився,
Пробач, я не зміг забути,
Як тобою я гонорово пишався,
А тепер не знаю пробачити!

Пробач, що слова немов птахи,
Летять і не знають кінця!
«Пробач» — немов у книзі сторінки
Шарудять... І прости назавжди.

Коханий, на моєму шляху
Ти, немов ангел з'явився!
Прийди до мене, благаю, прийди!
В душі моїй квітка пробився.
Візьми його в свої долоні,
Притисни скоріше до своїх губ,
Але далі ти його не торкнеш!
Зірвати квіточку я не дам!

Пес скиглить. Місто спить.
Під місяцем людина сидить.
Цигарка в зубах тихенько димить
Людина якимсь горем убитий.

Що ж сталося, що сталося?
Чому сонце за хмари пішло?
Чому мені здається день від дня,
Що той чоловік я?

Ти, наче комета увірвалася
У долю мою, ненароком!
І що з моїм життям?
Спробуй зрозумій, дізнайся!
Якась катастрофа
Трапилася раптом наді мною!
Порятунок ти іль голгофа?
Ти демон чи янгол мій?

Прийшла любов сніговою лавиною
Про тебе мрію самий ніжний
Усипаний зірками наш з тобою шлях.
Дійти до кінця і не згорнути.
Радістю моя душа наповнена, співає
А серденько чекає нової зустрічі
Вселилася любов в самотнє серце
Відкрила для тебе заповітну дверцята
Кожен день зустрічаю з думкою про тебе
.(точки), щоб не було в нашій долі.
Розвію я туман сумнівів, і підуть всі грози
Збережу любов і тобі подарую я мрії.

Ночами мені сняться сни
Про те, що ми з тобою одні
Засинаю, а тебе немає поруч
Дорожу своїм лише поглядом
Розлучилися ненадовго, а я сумую,
А я тебе лиш чекаю і нікого не помічаю
Вернися мерщій, душа моя кричить
Самотньо серця в безмісячної ночі
Коли приїдеш — я ніжно обійму
.(точка) не варто, все буде, як і раніше.
Радіти буду, що з тобою вдвох
Посмішкою променистою новий день почнемо.

Тобі я в спину не кричу,
Тобі я слово не призначу,
Я краще тихо промовчу,
Щоб не запитати: «А що ж далі?»

Я знаю, не зможу одна —
Без тебе жити зовсім нестерпно
Але як залишитися без тебе,
Щоб не кричати так агресивно?

Печалі немає — лише томний погляд,
Тебе люблю я нескінченно,
Я не зможу тобі сказати
Як я відданий тобі безтурботно!

Ти наче день, світла, наївна,
Ти наче сонце зранку,
Приходиш — і не стане диму,
Лише тихо скажеш: «Я люблю!»

В небі зірок мільярди,
Але я знайду одну.
І цю милу зірку
Твоїм я ім'ям назву.
Вона буде мені сяяти.
Про тебе, кохана, нагадувати.
І в найважчий час
Вона буде рятувати нас.

Як розповісти, що я люблю,
Як передати всі мої почуття,
Як пояснити, що я живу
Лише заради твого божевілля.

Як розповісти, що я люблю
Як передати, що серце рветься
До тебе лише, милий, одному
І там з тобою залишається!