Вірші про любов. Вірші вітання коханим

ти мене не помічаєш
пройдеш , не подивися а дальше підеш
і серце розривається, душа болить
мені так хочеться
лиш побачити твій сміх
а ти не знаєш, шо я люблю
і я в цьому ж вина.......

але якщо навіть тобі скажу
ти мене взагалі навік покинеш
забудеш і не полюбиш

так як я люблю тебе

моя любов пішла від мене
Залишивши мені надії
Чому пішла?, бо я наївна була
Літала у солодких мріях.
Літала та зависоко взлетіла,
Та правди сонце попалило крила
Упала я хоч і піднятися зуміла.
Лише сльозу дрібненьку уронила
Cльозинка довго сохнуть не хотіла
Хоч гріє сонце й відросли вже крила
Залишилась сльозою в серці моїм
Хоч я просила "висихай, залиш мене в спокої"
Та ні, не висохне вона хоч і маленька
Не випарує її сонце з неба
Допоки житиме любов в моєму серці
Що пам"ятатиме про тебе
А може не пішла любов від мене?
Лиш заховалася десь незамітно
Вона ж була така тендітна
Така наївна ця любов до тебе...

Я без тебе не проживу і дня.
Ти — життя, ти — моя душа.
Розставання може тривати лише мить,
А в душі народжується плач, крик.
Давай, не будемо розлучатися.
Будемо насолоджуватися любов'ю.
Хочу залишитися з тобою навік.
Ти — мій коханий чоловік.

Хай линуть крізь кілометри,
Крізь вітру і крізь тонни тонн світла
Всі мої пожеланья, привіти...
І досягнуть тебе на світанку.

Я сумую, а значить, сумую —
Без тебе мені тоскно і сумно.
Без тебе від неробства я мучуся,
Без тебе в людному місці порожньо.

Твої очі мене манять, як магніт.
Коли ти далеко, моє серце болить.
Так хочу, щоб ти був поруч завжди.
Ти — частинка моя половинка мене.
Я шукала тебе року і століття.
Я так щаслива, що, нарешті, знайшла.
Ти — моя друга половинка,
Без тебе в моєму серці порожні картинки.

Прокидається природа тихо,
До людей поспішає новий день...
Прокидайся, мій милий засоня —
Вистачить нежить у ліжку лінь!

Я пишу тобі сообщенья,
Але ти спиш досі безпробудно,
Я ж чекаю тебе з нетерпінням,
Прокидайся швидше! З добрим ранком!

Наш світ як величезне море,
А ми як пливе судно,
Як вітер вільні на просторі...
Гей, прокидайся швидше! З добрим ранком!

Вистачить уві сні як у казках літати,
Навіть якщо важко прокинутися,
Я поспішаю лише тобі написати:
«З добрим прекрасним ранком!»

Давно знайомі ми з тобою,
Безтурботний ангел мій.
Люблю тебе з кожним днем сильніше.
І так триває вже багато днів.
Пора нам з тобою щось вирішувати.
Пора вже назавжди життя пов'язати.
Кохана, ти для мене — зірка.
Знай, що ти мені завжди потрібна.

Ти приснилася мені вся у візерунках
З кристального, чистого снігу,
Ти як вітер на вільних просторах
І як синь бездоганного неба!

Ти наснилася, і мені стало ясно,
Що з тобою зустрічі знову чекаю,
Що тебе немає на світі прекрасніше,
Що я тебе шалено люблю!

Я лину до тебе крізь відстані,
Я лину до тебе крізь годинник,
Для мене немає гостріше бажання,
Ніж те, щоб поруч був ти!

Я прочитаю в твоїх очах,
Що ти таємниці довірив дощу...
І одне лише на світлі я знаю,
Що я тебе дуже люблю!

На деревах мовчать усі пташки,
На гілках закриються нирки,
Навіть у книжці заснуть сторінки,
Я пишу тобі: «Доброї ночі!»

Вже котик хропе над каміном,
Вже стрілки біжать ледь чутно,
Прикинувшись ніжним жасмином,
Я пишу: «Засинай, моя вишня!»

Тихо — тихо рука розтисне,
А по щічці втече сльоза,
Світ наш мить цей раптом розіб'ється —
Адже ти підеш назавжди.

Тихо — тихо біжать дві стрілки
На годиннику однієї нашої долі...
Обіцяю, не буду тарілки
Бити в той час, коли підеш ти.