Вірші про любов. Красиві вислови коханим
Падав дощ на холодну бруківку,
Відкрила чомусь нову парасолю,
Поруч промчались маршрутки, автівки,
А серед них і моя доля…
Знов весна всіх зрадливо заманить,
Знову сонце, а, згодом, вітри…
Втечі солодко у небо манять,
Та по два не буває, по три…
Я б воліла, щоб ти випив каву,
Щоб не мусив нікуди піти,
Щоб ти знав, що любов – не забава,
Й будував велетенські мости…
Завтра ранок новий і порожня доба,
Знову сонце посушить калюжі,
Буде знов по-старому усяк,
Але так, як між нами, не буде…
Може, дощ не впізнає ніяк,
Що очима говорю тобі…
Ти й сам не вловив мій сітківчастий знак…
Заховаюсь я знову в собі…
Пада дощ за вікном, підвіконням співає…
Знову темно і хочеться спати…
А навколо нічого, нічого немає…
Нема сенсу й мені залишатись…
І знову сни втекли у відчай,
І мрії покотились вниз,
Я думаю про нас, хоч й значно рідше,
Не буде так, як все було колись.
Я з болем мовчки повертаюсь
На спогадів ділянки в серці,
Караюсь, мучусь та не каюсь –
Не була до кінця відверта.
Не було вперше й не було востаннє,
То ненависть, то пристрастей момент,
Не було перше й не було коханням….
Скоріше наш малий експеримент….
Я буду далі й далі будеш ти,
Існуємо в своїх малих півкулях,
Колись було… А зараз вже не ми….
Пішло все обертом - у серці куля.
Ти все одно про мене згадуєш,
Хоч оком навіть не моргнеш,
Та навіть це мене секунду радує…
Я ж сильна, в мене промине…
Не буду пити на ніч каву,
Навіщо кофеїн у крові?!
Закінчим цю брудну забаву…
Поставим крапку на любові.
Мені подобаються твій вічно радісний настрій,
Посмішки дзвін і ніжність слів чудових.
І час проводити завжди хочу тільки з тобою,
Адже ти живеш легко, цікаво, цікаво.
А красу душі і ліка навіть не варто говорити:
Чарівність твоє давно мене зуміло підкорити.
Коли зі мною поруч ти і сонце світить яскравіше.
У холодний, похмурий день будь-мені стає спекотніше.
З тобою не заскучаю я, нехай ми просто гуляємо.
З тобою приємно мені завжди, хоч ми читаємо книжку.
Люблю тебе обійняти, коли за вікнами гроза.
Мені ніколи не набридне дивитися в твої очі.
Стільки слів люди пишуть про почуття...
Стількох барв у природі і немає.
Хто придумав, що це мистецтво —
Просто серце відкрити, як весни?
Я люблю тебе чесно і просто,
Лабіринтів в мені не знайдеш.
Лише любов там цвіте буйним ростом,
Як ніхто ти її бережеш!
Як тільки увірвався мені в душу
Плеяда зірок у рідних очах,
Мій ритм серця спокій порушив
І я пройшов крізь цей страх —
Боязнь раптом втратити свободу
І всі паролі до неї забути.
Але лише з тобою все схід
Мають сенс, щоб жити!
Ми разом були щасливі, ти — наче промінчик сонця.
Здавалося, так буде завжди, ніщо нас не розлучить.
Але ось прийшов день розлуки, і немає тебе зі мною.
Як я сумую, як хочу поговорити з тобою.
Хочу дивитися в твої очі, тримати тебе за руку...
Як виявилося важко мені пережити розлуку.
Ніщо не скріпить нас сильнішими,
Ніж кілометри відстаней,
Нехай, так важко все це,
Нестерпно, але побачень,
Буде у нас досить багато,
І ми відчує в живу,
Як гріє нас теплом один одного,
Як добре бути разом, іншу,
Долю не треба нам, адже пам'ятаємо,
Душею і тілом завжди,
Берегти любов і ласку будемо,
Не проміняємо ні на що, і ні коли.
Лягають рядки на аркуші паперу,
Навіщо не знаю, але вже пишу.
Як не вистачає в цю мить відваги,
І через раз, мені здається, дихаю...
Люблю тебе, коханий, милий, ніжний,
Всім серцем я тобі належу,
Прошу про нас я матінку надію,
Молю любов і віру пані...
Без тебе не дихається, не спиться —
Завмираю я і завмирає світ.
А розшарпана душа прагне знову
На засніжений Памір.
Вдаль від борошна, сліз і обіцянок,
Вдаль від серця болю, розставань
Вдалину, але не тобі назустріч.
Можливо когось час лікує,
Але мене вилікує повернення.
Від душі прошу прощення
І благаю повернись, моє бачення.
Є головний привід сумувати,
Та сум не відпускає.
Є привід серця завмирати —
Воно завжди все знає.
Нехай це лише коротка мить,
І навіть довше триває.
Розлука — наш з тобою боржник.
Нехай ти мені приснишься!
У Вас стільки шарму! І це не лестощі...
Знайомство з Вами мені за честь,
Ви так милі і так люб'язні!
У ваших манерах все помпезно,
Але це фарбує тільки Вас,
Всі прикрашаючи без прикрас.