Вірші про любов. Ласкаві слова коханим

Вибачай за листи й необдумані кроки
І спасибі тобі за усі злі уроки
Ти пробач за любов і пусті сподівання
Зводить зрозуму світ це безглузде кохання

Не боюсь вже піти я від тебе далеко
У минулому все як міраж в літню спеку
І давно вже в житті тебе моїм немає
Хоча ти є в душі дe я досі кохаю

Ти не бійся мене бо любов це не сила
Це лише почуття що дає людям крила
Зачарований світ де заховані мрії
Не спричинить він зла і не змінить події

Ти пробач що прийшла
Може ти десь спізнився
Я хотіла тепла а ти знов розізлився
Вибачай що в сьозах
Просто щось впало в око
Це напевне мій страх
Пролетів знову збоку

Це напевне печаль падає у долоні
Ти і за вибачай
Я цілую у скроні.

не берись
бо зігнешся
не біжи
бо спіткнешся
не кричи
бо почують
І не плач
бо зганьбують
Залишись
і оглянься
світ спішить
Ти ж- поклявся
бути вірним собі
Не згубись в забутті...

Прости мене, рідна, за мою любов,
Пробач за те, що кипіла моя кров,
За пристрасть, що спалювала мене до кінця,
Але я не можу прожити без тебе.
Моя провина перед тобою велика,
Я просто дуже люблю тебе,
За це прошу вибачення, рідний,
Нікому не віддам, ти тільки мій.

Ти — частинка вогню,
Ти — космос без межі,
Ти як ангел мене
Любов'ю в серце ранив.

Ти — спрага в літню спеку,
Ти — щастя мить,
Я так хочу бути з тобою
Навіки і без промедленья!

Ми з тобою занадто різні,
Ти був смішним хлопчиком,
Дивився в очі наївно і світло,
І на душі ставало добре.
Але як-то раптом я все зрозуміла,
В твоєму серці любов вже не жила,
І ми розлучилися з тобою навік,
Але все одно ти — мій коханий чоловік.

Де ти — там народжується сонечко,
Де ти — там тріпоче світанок,
Де ти — складне стане простеньким,
Де ти — там питань немає!

Я люблю тебе, милий, мій солоденький,
Я люблю, і я знаю відповідь,
Що де ти — там вічні свята,
І темно, де тебе поруч немає.

Сумую... і слів нема,
Мовчання знову у відповідь,
Ти зайнятий? А може, спиш?
Ну, чому ти мовчиш?
Бути може, ти, як і я
Чекаєш звісток від мене?
Чекаєш? Чи може, спиш?
Ну, чому ти мовчиш?

Алмази твоїх милих очей
Крізь ніч млосно блищать,
І навіть у самий страшний годину
Вони мене рятують від бід.

Твоя посмішка наче сонце
Мене взимку зігріває,
І навіть в самий жаркий полудень
Вона як вітер освіжає.

Легкий рум'янець на ніжних щоках,
В очах — розгубленість і страх,
Для тебе всі почуття свіжі і чисті,
У тебе немає ні краплі бруду і багато душі.
Мій любимий і ніжний,
Я тебе давно так чекала,
Ти — ангел безтурботний,
Ти — найдорожче, що є у мене.

Дивлюсь на тебе і не знаю відповіді —
Ти така гарна і так бездоганна,
Повітряніше весни і яскравіше ти літа,
В осіннє-зимовий період ти вічна.

З тобою я як птах не знаю спокою,
З тобою через раз я вже дихаю,
З тобою і лише з тобою,
Я жити і любити хочу!

Сьогодні мить останній найбільший —
Ми розлучаємося назавжди,
Залишиш у серці злі рани
І втечеш ніби в нікуди.

А я залишуся сумувати і плакати,
І думати буду знову про тебе,
Нехай же знову буде бійка
Двох «я» в однієї моєї долі.

Нехай присниться солодкий сон,
Де з тобою одні ми у світі,
Де бажання — закон,
Де межі ми розширимо.

Нехай присниться солодкий сон,
Де меду без дьогтю бочка,
Де з тобою ми лише удвох,
А зараз... Спокійної нічки!