Вірші про любов. Вірші про кохання

Прислухайся...І ти почуєш,
Як я шепочу тобі про любов,
Про почуття таке велике
Я розкажу тобі знов.

Сьогодні,завтра і завжди
Я тебе буду любити.
Не забуду я ніколи,
Як жили ми ще до цього.

Ми чемпіонами кохання станем,
Ми пірнемо аж до дна,
Пізнаєм труднощі буденні,
Й зрозуміємо нелегке це життя!

Були ми друзями раніше,
Та я завжди тебе кохав.
І кожну ніч, вкладаючись у ліжко,
Побачення вві сні чекав.

Не міг наважитись сказати,
Тобі про почуття свої.
І ладен я життя віддати,
Щоб очи бачити твої!

Але жахливий день настав.
Якби тоді я знав!
Що цей безглуздий жарт наробить-
Живцем себе у землю б закопав!

Образилась на мене дуже сильно.
І що тепер робити я не знаю.
Одне кричить у серці мимовільно:
Серденько, Я ТЕБЕ КОХАЮ!!!

За вікном дощик накрапає,
По склу стікають струмочки,
Немає тебе зі мною поруч:
Страждає серце від туги.

За тобою сумую дуже-дуже,
Так важко без тебе мені обійтися.
Ти — любов моя, моя відрада,
Я прошу тебе, будь ласка, повернися.

Сонце дивиться на тебе в віконце,
Милуючись станом твоїм і ходою,
І лоскоче тебе трошки,
Торкаючись променем підборіддя.

Воно цілує твої вії
І гладить знову всю тебе,
Пробігаючи світлом так швидко...
Ех, як заздрю сонечку я!

Спустилася ніч з небес на землю,
І ось по чумацькому шляху
Тобі приходить сообщенье.
Будь ласка, скоріше прочитай!

«Крізь хороводи темних вікон
Привіт тобі свій скромний шлю.
Зараз мені сумно, самотньо,
Тебе я всією душею люблю.

Я по тобі сумую дуже,
Завжди я подумки з тобою.
Приємних снів, спокійної ночі!
Спи солодко, зайчик мій любий!»

Мені не потрібно багато — лише слова,
Що зігріють мене в дорозі.
Скажи мені, коханий, хто я для тебе?
Весь світ для мене — це ти!

Мені потрібно багато — тільки любов,
Що врятує мене від спеки.
Скажи мені, коханий, скільки снів
Знову подаруєш мені ти?

Кохана! Мені без тебе не жити
Я зрозумів — це неможливо.
Я ніжністю твоєю полонений
Попався в мережу необережно.

Тебе любити я приречений
Навічно — це точно знаю.
Впевнена в почуттях я своїх
І бути з тобою я бажаю.

Нехай говорити все це вголос
Хто вважає нерозумним.
Але мені, зізнатися, все одно
Тебе люблю, люблю шалено!

Твоя усмішка — це спокуса.
Навіщо так багато сонечка!
Я радий. Такому відношенню до життя
Причетний я. Пишаюся собою.

Кохана, квітни і далі,
Для цього я готовий зробити все.
Красуня! Я кажу без фальші.
Скарб моє прекрасне!

Не відводь очі — молю,
Перед тобою я схиляюся,
Хочу сказати, як я люблю
І дати зрозуміти, як я соромлюся

Перед тобою не встояти
І я гублюся постійно,
І ночі я готовий не спати —
Писати поеми невпинно

Не думав я, що так закохаюся
Тепер я лише тобою горя,
Але тільки я тебе доб'юся,
Я більше всіх тебе люблю

Ми один одному багато сказали.
Промовчали так, дещо про-ніж.
Ми сміливіше і дорослішими стали.
І дізналися, що любов — не сон.

Написала я тобі все чесно.
Ми гуляємо по садах мрії.
Я слала тобі добрі вісті.
Адже вони — як лотос серед води.

Що без сенсу фрази означають?
Тільки даремно чорнило ми витратимо.
Напишу і я пару слів для хлопця.
Пару слів — зі змістом, точних, ясних.

Дівчині своєї я подарую
Вірш, де є трохи добрих слів,
Зірки і зростаючу зорю,
Ну, і — серед зими букет квітів.

Я можу сказати все зопалу.
Горобці-слова підуть у серця.
Щастя — полум'я, це не свічка.
Це ясно пару років потому.

Тихо так шепоче нічка,
Що пора закривати вже оченята,
Не писати в телефоні рядки,
Не читати в смс-ках казки!
Так спи, мій солодкий, коханий,
Спи ти міцно, не чуйно,
Хай серце стукає невинно,
Коли я поцілую в губки!