Вірші про любов. Красиві смс коханим

Почалося життя там, де на карті не позначені місця.
Як за гратами я не бачу ні світла, ні душевного тепла.
Я все частіше відчуваю, як в мені гниє все те,
без чого раніше заснути не могла
і народжується щось нове, щось чуже.
У роздумах я в пошуках на самоті.
У сльозах вся моя душа.
Я в’яну на Землі, де щасливі ходять люди,
куди припливають кораблі.
Де серце чує мову, яка не зрозуміла моїй душі.
Я розмовляю з весною,
Яка охоче зове мене за собою,
Але я в страху покину той тунель, який рила уже
не перший день, де ростила як тополю свою душу свою волю.

Вона любила квіти запашні,
Кохалася у пахощах лілеї,
Та правда це, а може ні,
Що у ту ніч була біля камелій…

Веселою була, гуляла площами Парижа,
І лиш вночі чекала милого свого,
Якби вона була хоч трішки сміливіша,
Побачила б обман і зраду всю його.

Кохав, обманював, приходив і втікав,
Та лиш камелії приносив на прощання,
Його злий погляд, він багато означав,
Вона чекала ночі, і боялася зізнання…

Руками ніжними до серця пригортала,
І квітами кохання закривала від людей,
Вона йому шматочок серця би віддала,
І заховала би від злих очей.

Плела вінки, кидала їх у воду,
Камелії садила у саду,
І ними прикрашала пишну косу,
Але не знала про їхню отруту п’янку.

І того вечора, на милого чекала,
Та він не йшов – вона того не знала,
Чекала цілу ніч, і скоро вже світанок,
А він знайшов собі вже інших парижанок.

В темній кімнаті, де дим пахучий,
Стоїть камелія, лежить дівча,
В повітрі літає подих квітучий,
Квітка кохання забрала життя.

Пробравшись в душу любов запалила,
Пробравшись в серце – її забрала,
Квітка-камелія дівчину вбила,
Запах отрути вона подала.

Спокійної ночі, ангел мій.
Добраніч, солодких снів.
Я охороняю твій спокій
Серед фантастичних світів.

Серед польотів у височині,
Серед райських куточків планети,
Що завітаєш ти раптом уві сні,
Я буду зберігати твій світ.

Місяць блищить у небес степу,
Як розпустилася квітка.
«Спокійної ночі, міцно спи», —
Прошепоче легкий вітерець.

Любов нас в насолоду занурює,
Дозволивши чашу щастя осушити.
Щоб чоловік любив, усвідомлюючи,
Що без дощу красивою веселці не бути.

Що ти — моя Богиня і бачення.
Словами почуття мені не описати.
В очах твоїх погибель і спасіння,
Немає повітря мені без тебе дихати.

Ти мій промінець світла,
Ти моя планета,
Яскравіше і желанней
У світі більше немає.

Полонила красотою,
Посмішкою засліпила,
Відкритою душею
Мене зачарувала.

Люблю шалено, пристрасно,
Любов'ю нескінченною.
Залишишся прекрасної
Ти для мене навіки!

Спокійної ночі, ніжною казки
І яскраво-блакитних снів!
Тобі нехай спиться без побоювання,
Як птиці на перині хмар.

Спокійної ночі близьким людям:
Усім тим, хто близький і далекий,
Всім тим, кого я волею доль
Побачити довго б не зміг.

Під шепіт ласкавого літа
Диск сонця для тебе зійти готовий,
А вранці білі світанки
Соромливо розбудять знову.

Зустрічаючи кожен день світанок,
Я згадую про кохану,
Немов сонечко в вікні
Мене ти радуєш нез'ясовно.

Закохуюся з кожним днем сильніше,
Ти всіх прекрасніше, всіх миліше.
Кохана, ти як квітка —
Ти даруєш щастя мені ковток...

Я не можу прожити і дня,
Коли немає поряд тебе,
Я відчуваю себе жахливо,
І все навколо не так вже важливо!

Люблю, люблю, тебе люблю,
Коли ти поруч все стерплю,
В моїй душі тепер спокій,
Адже я бачу, що ти зі мною.

Навіщо такі випробування,
Доля послала нам з тобою?
Давай не будемо розлучатися,
Ти будеш поруч зі мною!

Ми розлучаємося, немає вже більше сил
Терпіти всі ці приниження, зраду.

Можливо, якщо б хтось попросив
За нас з тобою у Бога і Всесвіту,

То, може бути, тоді й був би шанс,
Реанімувати авансом наші почуття.

Але не зараз, але тільки не зараз —
Аж надто яскравими стають безумства

Своїх улюблених бережіть,
Не довгий вік любові земної.
В друзі розлуку не беріть,
Вся життя наповниться тугою.

Образи в серці не зберігайте,
Любов не терпить зла і брехні,
Піде тихенько на світанку,
Не згадуй, і не пиши.

Повертайся до мене ти скоріше,
Без тебе будуть сірими дні,
Без тебе я жити не вмію,
Ти моя необхідність, це врахуй.

А поки що ти не поруч, я буду,
Кожен день про тебе лише мріяти,
Ти моє довгоочікуване диво,
Буду немислимо по тобі я нудьгувати.

Люблю тебе вічно —
Зараз та завжди
І серце тріпоче,
Побачивши тебе.

І сильно хвилюючись,
Рветься в грудях,
Лише б не збитися
До мрії на шляху.

Рідна, ти — щастя,
Мій головний урок,
У хвилини негоди —
Ковток надії.