Вірші про любов. Кращі вірші коханим
Вона дивилася на нього,
й сльоза котилась по щоці,
вона молила тихо Бога,
щоб відпустив її гріхи...
Вона упала на коліна,
і склала руки догори,
молилася не було сили,
шукати вихід із пітьми...
Якщо піде він з цього світу,
то серце розіб"ється вщент,
і стук зупиниться навіки,
і згасне все і згасне день....
Ти заснеш, моя кохана,
Я до тебе в сні прийду,
Ніжно-ніжно поцілую
Та у казку поведу.
Будем ми з тобою разом,
Тільки зорі, я і ти...
Хочеш, можем посидіти,
А не хочеш, можем йти...
Можем йти туди, де сонце
З синіх вод завжди встає...
Чи туди, де Бог в віконце
Сон дитячий береже...
А як стомишся, мій янгол,
Ти скажи тихенько,
Я візьму тебе на руки,
Понесу легенько...
У ві сні ти поруч, мила,
Та насправді - там...
За хвилиночку з тобою
Все що є віддам...
В темному небі мерехтять зірки,
Висвітлюючи холодним світлом,
Знову я мрію про кохання,
Зігріває думка про це.
Будуть нові зорі червоні,
Ночі чорні і самотні,
Без тебе важко, кохана,
Всі безрадісно, ти далека.
Але заб'ється раптом серце трепетно,
І від однієї лише думки літаю,
Що закохану душу радує?
Це я про тебе мрію.
Замість тисячі слів, хочу робити вчинки,
Замість сліз на очах, тебе щастям накрити.
Чим кільце для тебе — немає дорожче покупки.
Лише з тобою, кохана, я мрію бути.
Благаю взаємністю мені відповісти
Прилетіти на мій світ, як метелик
Повір, що краще за тебе, мені не зустріти.
Нарешті відкрити сердечка замок.
Як добре любити самій.
Подвійна принадність — бути коханою
І пристрастю трепетною рухомої
Бігти до улюбленого додому.
Я буду хмарою твоїм,
Пестити очі і волосся, і руки.
Ти станеш моїм ангелом,
А я — згоряти від цієї муки,
Що торкаюся до неземному суті,
Боячись втратити образ милий,
Боячись сказати такому єству,
Що без тебе я — птах безкрилий.
Залишитися без тебе, нехай навіть на один день,
Немає сил, бажання, так багато в цьому болю.
Я без тебе позбавляюсь всякої волі,
Ти — мій рідний коханий острівець.
Засни. Хай тіні на стіні
Малюють нічні ліхтарі.
Спокійної ночі. Нехай тобі
Сьогодні сняться сни кольорові.
Ніч темна лягла біля ніг,
Згорнувшись ласкаво клубочок.
Спокійної ночі. На поріг
Ступають зірки цієї ночі.
Засни. І пам'ятай про мене.
По небу Чумацький шлях проліг.
Спокійної ночі. Нехай у сні
Тебе пестить вітерець.
Твої очі як місячне світло,
Як вир, де не знаю броду.
Тепер ніде спокою немає,
Мені більше не потрібна свобода.
Приворожила мене
В душі любові відкривши витік?
Любов сильніше день від дня
Біжить по венах немов струм.
Заспокоївся метушливий день.
Пізній вечір на вікна дивиться.
Ти засни, буде сон нехай гарний,
І забудь в ньому свої печалі.
Ніч прийде, ковдрою укриє
І прожене всі турботи геть.
Спи спокійно, і думати не варто
Ні про що, в цю тиху ніч.
Ковдра спаде з ліжка,
Я поправлю його куточок.
І ти спиш. Сон давно вже до речі.
Тихо я твій цілу скроню.
А за вікном вже темніє,
Господар-Місяць на небі
Побудував зірочок наряд,
І дав завдання всім підряд.
Чарівних снів старий навіяв,
Крізь ночі — чарівниці віяло.
І побажав закоханим вечір,
Що б тягнувся нескінченно.
Нехай сняться казкові сни,
Нехай дрімає сонце до зорі,
Спокійної ночі, баю-бай,
Моє ти щастя, засинай!
Просто сказати люблю —
Потрібно одну мить.
Життя присвятити своє —
Краще, без тужіння.
Поруч з тобою світло —
Так, що не треба світла.
Поруч з тобою тепло —
У серце іскриться літо.
Ти мені — зоря і рай.
Ти для мене — рідна.
Серцем мене вибирай.
Разом — не треба раю.
Мені тебе подарувала доля,
Немов ангел ти зійшла з небес.
Я ніби не жив до тебе,
А з тобою немов воскрес!
Мені тебе дуже мило завжди,
З нетерпінням чекаю кожен дзвінок.
Ти віддушина в житті і радість моя,
Ти небес довгоочікуваний подарунок!
Закінчився день, тьма вступила в права,
Все стало інакше з відходом світила,
Як в книзі настала інша голова,
Так небо без сонця в хвилину охололо.
Нехай ніч не скупиться, спокоєм даруючи,
Нехай сни будуть тими, які бажаєш,
Поки не розбудить променями зоря,
Поки звуки ранку легко не дізнаєшся.
Бажаю в темряві відпочити від турбот,
Поки не забарвиться червоним схід,
Поки циферблат не звершить оборот,
Поки в тиші спальний твій куточок.