Вірші про любов. Лист коханим

Серед безлічі думок,
В океані суму й щастя,
Через терни до зірок,
Дивна стежка простяглася.

Хтось її мина зумисно,
Хтось на неї й не ступа,
Комусь іти було вже пізно,
На півдорозі хтось зверта.

Але боятися не треба,
Твій шлях підкажуть почуття,
Й душа злітатиме до неба,
Бо назад немає вороття.

Про цю стежину чули всі,
Вона - не зрада, не провалля.
Хай знає кожен в майбутті,
Що ім'я її - КОХАННЯ!!!

Як би ти знала Люба моя,
Як сильно тебе я люблю,
I не знаю киця мила,
Як без тебе я проживу.

Весь час коли був я з тобою,
Так добре було менi,
А зараз моє серце покою немає,
I дуже сумно на душi.

Не сплю, не їм i не гуляю,
Не знаю, що робить менi,
За тобою сильно я скучаю,
I часто ти приходиш у вісні.

Не знаю чи полюблю,
Когось ще так як тебе,
I нiколи тебе не розлюблю,
Рiдне сонечко Ти моє.

Ти мій улюблений супутник коханий,
Життя свою тобі до краплі віддала,
Любов'ю мого ти завжди зберігається,
Одного тебе в цьому житті чекала!

Мені здається, немає нікого мене щасливішою,
Чоловік кращий в світі мені належить,
Серце моє любляче твоє віднині,
Душа від радості моя тремтить!

Кохана, я гори для тебе готовий згорнути,
І зробити все, що ти захочеш,
Час назад я хочу повернути,
Щоб зустрітися як тоді вперше!

Моя любов до тебе величезна,
Немає у неї земних кордонів,
Вічного вогню вона подібна,
Любов по всьому світу пролетить!

Сьогодні день розлуки,
І, здається, що опустилися руки...
Але не сумуй, це тільки початок.
Ще попереду щастя чимало!

Ми просто стали далекі,
І розійшлися наші шляхи.
Бажаю нову любов зустріти,
Бути поруч, ніколи не відпускати!

Так ласкаво й так красиво
Слова ми говоримо коханим.
Адже серце зігріває нам любов,
Її хочемо дарувати все знову і знову.

З коханими завжди нам так легко
Адже випромінюють нам своє тепло.
Завжди ми тягнемося до добра,
І змінюємося ми раптом.

Тому, давайте далі
Побажаємо щастя.
І на добраніч, солодких снів,
А завтра ми зустрінемося знову!

Ти — половиночка моя!
Себе не мислю без тебе.
І вже ночей недосыпаю,
Про зустрічі часто я мрію.

В розлуці сон — лише марення,
Адже відчуваю, що поруч немає
Такої душі, рідна до болю,
А серце скуте любов'ю.

О, як болісна розлука,
І все навколо — суцільна нудьга.
Людьми рідними дорожите,
І щастя з ними, міг цінуєте...

Любов здатна все пробачати
Та навіть грубі помилки,
В безглуздий випадок перетворювати.
Давай забудемо все, що було,
Я не хочу тебе втрачати.
Тому прошу всім серцем
Всі вибачення прийняти.

Як океан, моя туга.
Як море, смуток моя без дна.
Сумую дні я безперервно,
Не знаю, що мене врятує.

Як гори від землі так високо,
Так від мене тепер ти далеко.
І чекаю, коли над нами знову
Розправить свої крильця любов.

Я без тебе, як сонце без тепла.
Як чорні хмари без дощу.
Я, як квітка весняна без весни,
Я гину без твоєї любові!

Чому люди не можуть жити без розлуки,
Завжди причини знайдуться, щоб серця розлучити,
Померти можна від цієї нудьги,
І доводиться весь час в очікуванні жити.

Твоїх мені ніжних не вистачає обіймів,
Сумую за твоїм ласкавим рук,
Ніяких смс і дзвінків мені не вистачить,
Щоб спати без сліз ночами.

Хвалити тебе зараз я буду,
Адже краще людини не знайдеш,
Твої достоїнства я ніколи не забуду,
Адже доброту всьому світу віддаєш!

Вважаю щастям знати тебе,
Милосердя, щирість у душі палає,
Посмішка всіх зігріє мила твоя,
А терпіння на всі прохання і справи вистачає!

Ви делікатні, гармонійні,
Гостинні і тактовні.
Ви що є сили терплячі,
Розумні, приємні і красиві.

Дбайливі, ласкаві, вірні,
Ідей прекрасних ви повні.
Зведе з розуму ваш ніжний погляд,
Ви ідеал для всіх підряд.