Вірші про любов. Визнання в любові коханим

Ти, ти одна єдина,
ти одна така,
ти моя гордість,
ти краса неземна,
ти мила,
ти чудова,
кохаю тебе я!
Так боляче кохати,
боляче з другим тебе бачити,
Тобі вирішувати,
це Твоє життя,
просто хочеться сказати ЛЮБЛЮ,
безмежно, люблю,
КОХАЮ ТЕБЕ Я!!!

Минали роки і згорали бажанння,
І кроку не стишував впевнений час.
Хтось вигадав дивне поняття - "кохання"
Та ще й загубив на Землі, серед нас.

Хтось вигадав щастя, падіння і злети,
Букети троянд і вогні вечорами...
Хай сходяться різні шляхи і планети,
Аби лише зради не стали між вами.

Хай гаснуть думки і ламається воля,
Ховається гордість за відчаю грати,
Карбується в серці поняття - "нас двоє",
Якщо ти живеш - значить будеш кохати.

Якщо на шляху раптом стануть барєри,
І світ вимагатиме врешті розплати,
Згадаєш не рідних, чужих чи карєру,
Згадаєш - мені пощастило кохати.

Коханий! Щастя дороге,
Таке миле, рідне.
З тобою мені всюди свято —
Такий веселий, добрий, різний.

Я про любов тобі віршами
Пишу про все, що між нами.

Любов адже конструктор,
І тільки печаль
Все може зруйнувати,
Вкравши лише деталь.

Любов — родюча,
Щедра і багата,
Як дикий шипшина,
Свіжа м'ята.

Любов багато терпить,
І багато прощає,
Народжуючись в людині,
Навічно палає.

Коханий, рідний мій,
Уста твої солодкі...
Адже в таємниці кохання
Все — суцільна загадка.

Весна прийшла, співають шпаки,
А поруч ти, любов, мрії.
Душа моя — вірші читає,
Коли природа розквітає!

Люблю тебе, мій світ земний,
З тобою — в моїй душі спокій
І всі негаразди дарма,
Адже поруч є твоє плече!

Мені квітів і подарунків не треба,
Адже з тобою я дуже щаслива,
Мені б вічно з тобою бути поруч
Дорогий мій, милий, коханий.

І вистачило б лише погляду,
Щоб зрозуміти, про що думаєш нині.
Ти любов моя і відрада,
Ти — оазис у жаркій пустелі.

Мій дорогий, мій милий, мій хороший,
Тебе я люблю дуже сильно,
Мій ангел чудовий, світлий, ясний,
Який же все-таки ти класний.

Мені добре з тобою поруч,
Слухати тебе і твоїм поглядом
Так насолоджуватися... Я люблю тебе.
Люблю і це назавжди.

Ми з тобою розлучилися недавно,
Але, як ніби пройшло багато років
Хоч і було передбачено понад
Не розлучитися з тобою навік.

А лиходійка доля все зіпсувала,
Розлучила з тобою назавжди
Дорогоцінний в житті викрала.
Не забуду тебе ніколи!

Мені з тобою було так легко,
Що не вірилось в таке щастя,
Але тепер ти не зі мною і далеко,
І мої хвилювання не марні.

Ти прости, коли боляче. Знаю, немає,
Тримати тебе я не маю права.
Ти цінуй того, хто поруч, і люби у відповідь:
Люди не іграшки, а життя — не забава.

З тобою розлучатися шкода.
Тепер на серці смуток
І час ніби завмирає.
Тебе мені дуже не вистачає.

Сумую сильно за тобою
Кожну ніч і кожен день.
Хочу, щоб швидше знову
Ми були разом, щоб любов

Наша жила, не припинялася,
Щоб наше щастя не закінчувалося.
Люблю тебе, зайченя мій,
Дуже чекаю зустрічі з тобою.

За вікном ще сніг не розтанув,
А на серці вирує весна.
Від того, сто тебе повстречаю, —
Мені знову пару днів не до сну.

Ти прекрасна, наче принцеса
З далеких і теплих країв.
Я люблю тебе! Будь зі мною разом,
І дізнаєшся, що означає «ЛЮБОВ».

Так холодно і самотньо
В моїй душі на схилі дня,
Ніхто вгамувати печаль не зможе,
Коли немає поруч тут тебе.

І навіть сонце так не гріє,
Своїм теплом укутати знову
Ніхто так більше не зуміє,
Адже жар палає лише з тобою.

Хворі так ці розставання,
О, ненавиджу цю тяжбу,
Від зустрічей бажаних і до побачення,
Шалених ласк мучить спрага.

Сумую. Гріють лише воспоминанья.
Скажи, навіщо всі ті страждання?
Хочу побачити і обійняти,
І жадібно в губи цілувати...
Скажи, коли мені зустріч чекати?

Сумую. Але в моїй душі,
Як ніби трелі солов'я —
Сумую, значить, зустрічі чекаю,
А, може, і я закохуюся.