Привітання у віршах

Просто хочу бути щасливою ...
Рідко зустрічатися з бідою!
Просто хочу бути коханою ... Не
залишатися однією ... Просто
хочу не лити сльози ... від
прикрості тяжких втрат ...
Просто хочу тримати троянди
... І відчувати їх аромат!

Осінь.......Осінь в душі...
А у інших весна наступає
Холод, крижаний дощ,
У саду розцвітає
Квіта, квітка надії
Усюди буря і грім
Падає тихо на землю
Тогорічні листки
Осінь...осінь в душі...
А весна уже близько
Тільки лиш пережить
Стерти спогади вічні
Падає тихо той дощ,
Сонце виходить з-за хмари
А я лиш дивлюсь 
В віддзеркалля душі
Що тихо шепоче:
"Ти- вже не ти..." 

Не існує слова «МИ»
Бо поставили ми крапки
Вже немає той весни
Як зустрілися ми з ранку.

О як би я знав тоді
То не слова не промовив
Нащо думки всі оті
Коли серце в грудях стоне

Ми зреклися почуттів
В серце вистрелив незграбно
Всі без болю а от ми
Ми відмовились від правди.

Ти чужа і я чужий
Ми ніхто. Нас не існує
Ти забула. Я забув
Але серце не забуло.

Невпинно мозок думає про все.
Про все, що наболіло і турбує.
Та хочу знати я лише одне:
Так, як було, то скоро вже не буде?

Не буде невгамовних вечорей?
Не буде фільмів, чаю із варенням?
А так хотілося б продовжити це все...
Таке у мого серця одкровення.

А як побачиш у очах моїх печаль - 
Не треба промовляти так багато...
Достатньо буде не дивитись в даль - 
Не змушуй мене боляче страждати...

Ти підійди, тихенько обійнявши,
І, щоб розвіяти дурні думки буття,
Промов лиш бажану до болю фразу:
“Така, як ти, буває раз на все життя”...

Я тебе кохаю 
Ятебе люблю 
Я все своє тепло 
Тобі лиш подарю 
Щоб ти ним зігрівала 
Своє маленьке серце 
І не забувала що моє там поруч бється. 

А ти шукав іншу.
Ти хотів жінку, а знайшов дівчисько,
Яке в житті нічого не добилось.
Її навіть не було біля тебе близько.
Але хто зна можливо так судилось.
Вона не напрошувалась у твоє серце, Ти сам її знайшов, обдзвонивши бузліч телефонів,
"Облазивши" всі сторінки соцмереж.
Ти шукав її, але очікував іншу.
А ти хотів іншу —
Ту яка б не соромлячись, перед тобою,
Оголювала не лише тіло, а й душу.
Інколи б прикидалась дурною, 
Але у її відвертості не було фальшу.
Ти пам'ятав її впевнений погляд,
Як вона до тебе мило посміхалась.
І тебе навіть не відвідав здогад
Що у неї є незагоєні рани.
А ти шукав іншу —
Ту яка була б з тобою щасливою,
Закидала ногу на тебе під час сну,
Була б простою та щирою.
Яка б не кусала твою спину.
Ти й не задумувався, чому
Вона ходить завжди в штанах.
Вона всього лише приховувала
Синці на своїх ногах.
А ти шукав іншу.
Ту яка б не писала вірші,
Сиділа б у дома варила борщі,
Яка б не плакала мовчки в ночі .
Ти обіймав її, вона плакала.
Ти обіймав її, вона плакала.
В своєму житті вона боялася доторків:
Як до тіла так і душі,
Як до душі так і до тіла.
При кожннму твоєму наближенні,
Вона просто тремтіла
А ти хотів іншу —
Розпусну та небоязку,
А не ту, що слід привчати 
До себе, подібно як псу.
І вона це все розуміла.

А ти очікував іншу.
А ти хотів іншу.
А ти шукав іншу.