Смс вірші коханим. Визнання коханим

а дощ це всеж таки красиво
прогулянка вечірня і розмови
і щирий сміх,тобі властивий
та мокрі локони твої,такі святкові

полоскотати,щоб ти посміялась
топити рідну у обіймах сильних
на руки взяти щоб до неба ти здіймалась
і в танцях застивати віртуальних

заглянути в красу твоїх очей
і знову закохатись до нестями
та не заснувши декілька ночей
у мріях,переплітатися життями

Минув і ще один з нестерпних днів мовчання,
Який простягся в просторі нічнім,
В безмежно чорнім небі видно ясно,
Як сяють зорі манячи до них…
Але не можу я забути те бажання,
Яке засіло в серці ,а може в голові?!
Побачити разок, нехай, хоч на секунду знову,
Той погляд твій, який зворушує серця,
Оте обличчя від якого світ цвіте навколо…
Оті долоні, ніжні сповнені тепла ...
Твої вуста мов пелюстки троянд казкових,
В яких буяють радість і краса життя,
І все це втратив я ,чекаючи, немов якогось дива,
Щоб підійти до тебе і все тобі сказать..
Я не відважився на жаль цього зробити ,
Лише словами зумів це записать..

Чому ж так стискається серце в грудях?
Нічого мені не в радість, навіть сонячне світло?
Все померкло навколо,
Ніби свічку загасив цей замкнутий століття...

Я беру чистий аркуш. На папері
Виводжу пару слів про тебе:
«Я сумую, коханий, ну вистачить —
Повертайся скоріше до мене!»

Продзвенів будильник — ранок настає,
І місяця останній вигляд в небі тане.
Прокидайся, мила, усміхнись планеті,
Адже здоровий, коханий, ти на цьому світі.

Підкорюй вершини з кожним сонця світлом,
Будь сильний і хоробрий, неначе дикий вітер.
Відчуваю з тобою теплоту, захист.
Серце залишаю для тебе відкритим.

Я дістану тобі зірки з неба!
Я візьму для тебе весь світ!
І покладу тобі до ніг своє серце
Можеш зробити з ним все, що захочеш!

Без тебе мені нічого в цьому житті не треба!
Для тебе ж я готовий на все!
Будь моєю, про принцеса, інакше
Сгину я в байдужість твоєму.

Я сьогодні прокинулася від холоду,
Мені сьогодні і хата — не хата.
І все валилося з рук без приводу,
І не ладилося все потім.

Мені тебе не вистачає відчайдушно,
Я не знаю, куди себе подіти.
Відстань — таке трапляється...
Як би мені це перехворіти?

Ти пішов і я сумую,
Важко мені бути одній.
Я з тобою посміхаюся,
Цікаво бути з тобою.

Я займу себе справами,
Щоб не нудьгувати,
Але ловлю себе на думці,
Що мені важко тебе чекати.

День пройшов і я сумую,
По рукам твоїм очам.
В твоїй силі я потребую,
І подруги не віддам!

Як сумно без тебе буває.
Всі думки в цій голові
Навколо тебе туди-сюди літають,
Ніби на безлюдному острові.

Хочу побачити. Скоріше...
Душа так тягнеться до тебе.
Хочу, щоб було веселіше.
Я без тебе в суцільний боротьбі.

Доброго ранку, малюк!
Сонце давно вже зійшло.
Хмари посипалися з дахів,
Але все одно світло.

Доброго ранку, прокинься!
Мила, моя радість.
Нехай не вичерпаються вогні,
Цього нового дня.

Мила, ніжна, славна,
Ангел ти, сонечка промінчик у пітьмі,
Чому ж тебе немає поруч
У ті моменти, коли так потрібна ти мені?

Я сиджу і сумую, мучуся
В очікуванні, і хвилина йде як за два.
Я сиджу в кутку кімнати і тихо мрію,
Як заходиш ти в цю ось двері...

Не знаю, що ще тобі сказати,
З тобою поруч цей світ інакше,
Поспішаю при зустрічі кожен раз обійняти
І ночами давно вже не плачу.

Прекрасний день, коли прожитий він з тобою,
Прекрасна ніч, коли ти поряд зі мною.
Живу тепер теорією простий:
Життя без тебе давно вже не треба.

Мені довелося одного разу побачити,
Богиню неземної краси.
Вона як рідкісна квітка, яскравою фарбою
Прикрасила світ, моя любов — це ти!

Полюбивши тебе буквально відразу,
Посадив росток у своєму саду.
Проростає почуття швидко, міцно, пристрасно,
Ах, як же сильно я тебе люблю.

Ти даруєш мені тепло, спокій,
З тобою мені дуже добре.
І я тепер зовсім не злий,
Все погане з життя пішло.