Смс вірші коханим. Приємні слова коханим

Вона стверджує, що не вірить в кохання
Вона каже, що його не існує …
Вона не дивиться фільми, де без вагання
Де він щиро й безмежно її цінує.
У фільмах все так просто, наіграно й наївно,
А вона навчилась йти по життю рівно.
Вона навчилась не довіряти нікому,
Й не вірити в слова, які не значать нічого.
Вона не знає, як це бути щасливою,
Без жодної причини вірити в щастя.
Без жодних намислів бути собою,
Не залежно від дня, погоди і місяця.

Вона ніколи не влаштовує істерики,
Не задає всіх цих безглуздих запитань.
Вона не буде захлинатись від розпачу,
Просто піднявши голову піде без вагань.
Вона робить все, щоб спалити всі мости.
Піде не залишивши за собою нічого.
Лише десь під ранок схоче заявити:
*Ти ж знав, що мені не потрібно нікого*
Та що вона зробить, коли появиться той,
Біля кого їй буде так тепло й надійно,
Без якого кожна хвилина триватиме вічність,
А його обійми вилікують усе без жодного допінгу. 

Чи зможе вона піти, як робила це завжди раніше,
Як тільки її серце починало битися швидше?
Чи знову вдягнеться на скору руку і покинути те,
Чим жила й дихала всі ці дні ,
І почати жити без нього.
Чи може дасть собі шанс – бути щасливою?

Кохана, роднуличка прости,
Я винен, і в цьому каюсь,
Образу, благаю, відпусти,
Адже без тебе малюк мій, задихаюся.

Прости мене, рідна, більше так не буду,
Напевно, погода вплинула,
Ти моє ніжне, особливе чудо,
І без тебе мені щастя в світі мало!

Я знаю, перед тобою я сильно винна,
Тебе образила я не спеціально,
Але ти як колись мій герой,
Напевно, це звучить банально.

Коханий мій, ти не сердься,
Прости емоції мені, грубість,
Давай як у дитинстві, на пальчиках зі мною мирися,
Адже без тебе мені цілий світ не потрібен!

Висотний будинок, моє вікно.
Я штори тихо відкриваю.
Через прозоре скло
Я вечір в кімнату впускаю.

Хочу заснути, але не можу.
Всі думки тільки про тебе.
Твій образ в серці бережу
І він мені бачиться в темряві.

І нехай зараз ти не зі мною,
Але ти в мені незрозуміло.
Добраніч, мій рідний.
Добраніч, мій коханий!

Не ображаються на тих, кого так люблять,
Я знаю, тому що сам люблю.
Прости мене за всі образи, правда,
Присягаюся, я більше так не зроблю.

Адже я тебе ціную ти це знаєш,
І серце лише тобі я віддаю,
Адже ти сама прекрасно розумієш,
Як сильно я тебе люблю.

Вже давно темніє за віконцем,
А ти куриш на балконі тому,
Стоїш один і дивишся вдаль трошки,
І думаєш про когось про одному.

А я тобі пишу, що сонце сіло,
Що скоро треба закривати очі,
Спокійної ночі, кажу я сміливо,
Гарних снів, пора вже в ліжко.

Не так вже багато, але не мало —
Чотири місяці удвох.
Як швидко час збіг,
Як міцно в серці ти моєму!

Давай же весело зазначимо
Ми цей міні-ювілей.
Щоб наші почуття не охололи,
Щоб з кожним днем любов сильніше!

Не йди, ти просто зрозумій,
Що час настав, запалилися ліхтарі,
На вулиці знову дощ і спокій,
Просто забудь, що я поруч з тобою.

Просто дихай, просто живи,
На вулиці знову засвітили ліхтарі
Місто в ночі, міст і дороги,
Знаєш, назад, до тебе ведуть ноги...

Давно вже не сплю я, знаєш,
Я бачу як світлішає небо,
Як сонце будить всю планету,
Я бачу промінчик його світла.

Ти поруч спиш, нечутно дихаєш,
Ніби і не дихаєш зовсім,
Особа спокійно, безтурботно,
І виглядає до болю ніжно.

Коли прокинешся ти, знаю,
Мене з тобою вже не буде,
Тебе я обіймаю,
І з добрим ранком я напишу.

Твоє останнє дихання,
Заполонило життя мою.
Але не встигла на прощання,
Сказати, що я тебе люблю.

Душа в пориві одинаки,
Зараз так кидається в благанні,
Залишу я рідні рядки,
Адже я сумую за тобою!

Моя прекрасна, красива дівчинка,
Скучив я дуже за тобою,
Ти кожен оселилася в сновиденьях,
Приходиш в думках ти до мене.

Моя рідна, ніжність, краса,
Втомився вже «привіту» чекати,
Твій голос, для мене рятунок,
Тобі я багато хочу сказати!