Смс вірші коханим. Смс коханим

Нам ніколи не бути разом... 
Тож прошу, не окрилюй душу!
Хоч би як було добре разом -
Все одно прощатися мушу... 

Нам ніколи не бути разом...
Не чекає нас світле майбутнє... 
Не врятує твій ніжний голос, 
Твоя посмішка незабутня. 

Нам ніколи не бути разом, 
Бо розбіглися наші дороги, 
Закружляли чужими містами, 
Полюбили чужі застороги.

Нам ніколи не бути разом, 
Бо на це я не маю права... 
Не дано нам всього рішати... 
Та й яка б із нас вийшла пара? 

Нам ніколи не бути разом... 
Та не треба мости палити! 
Хоч ніколи не бути нам разом, 
Буду й далі тебе любити...

не знаю любиш мене, чи ні..
чи то брехав мені усі ці дні?
але на вчинках то не проявляєш,
а говориш що кохаєш..
але навіщо то брехати?
коли з другою хочеш щастя мати,
сказав би зразу тай усе,
але навіщо ти збрехав мене?
невже оце все було сон?
невже ,мене забрав в полон?
та все ж таки це був лиш сон!

Коханий, прокинься!
День новий запалився,
Собою висвітлив горизонт,
І розум з тобою прокинеться,
Ідеєю нової натхненний.

Нехай ранок твоє буде добрим,
І знову йдуть справи,
Будь сильним, сміливим і бадьорим,
Коханий, прокинься, я прийшла!

Щоб ранок твоє було добрим,
Усмішку тобі подарую.
Щоб світ був сьогодні не злісним,
Скажу я тобі, що люблю.

Розлука в кімнаті тихенько причаїлася,
Сидить на кріслі, дивиться в стелю,
Зруйнуй сусідство це, зроби милість,
Переступивши скоріше рідний поріг.

Не вберіг від нудьги телевізор,
На полиці книжку кинула давно,
Рецепт не випише просунутий провізор,
Коли коханий знову далеко.

Захворіла пташко мила,
Не пурхає, не співає.
Мені печаль її понура
Ранить серце, душу рве.

Я поправлю її пір'їнки,
Вікна навстіж распахну,
Ось вже скоро промінчик сонечка,
Розчинить нічну імлу.

— Глянь, яка чудова,
Світить зорька за вікном.
Одужуй, кохана,
Ми з тобою ще заспіваємо!

Кажуть — ми не пара.
Мало ль що говорять!
Ти улюблений мій хлопець,
— Ось і весь мій розклад.

Як почую, побачу,
Серце відразу — в набат.
Мені на світі немає ближче,
І дорожче тебе.

Лику пречистої Діви
Я молюся ночами.
І любові своєї чистої,
Нікому не віддам!

Нехай твердять, що — не пара,
Але на кожен роток,
Як у старій приказці, —
Не приставиш ворота.

Без тебе мене лише половина,
Та де серце не стукає,
Ти і я ми злилися воєдино,
І душа завжди до тебе летить,
Може, іноді я забуваю,
Що ти в цьому житті для мене,
Ти пробач за це дорога,
Ти всесвіт моя,
Без тебе я не дихаю, не бачу,
Без тебе на світі немає мене,
Я люблю тебе моя рідна,
Мила і ніжна дружина.

Сьогодні рівно 30 днів,
Як ви вирішили випробувати на міцність
Ті почуття, що таїлися в глибині
Обох вас так довго.

Тепер ви знаєте трохи більше
Про те, кому що подобається і хто чого боїться,
І що кому може приснитися... А ще,
Скільки всього перед вами має відкритися...

Місяць тому ми зустрілися,
Здається, що давно.
Навіть друзі помітили,
Як нам з тобою легко.

Місяць тому познайомилися,
Здається, що вчора.
Ми ж з тобою переконалися,
До нас, раптом, любов прийшла.

Місяць з тобою ми разом,
Здається, що назавжди.
Бути ж тобі нареченою,
Мені нареченим тоді.

Я так люблю, віриш мені?
Так добре з тобою.
Бути треба, видно, чоловіком мені,
Ну, а тобі — дружиною.

Кажуть, що жіночої дружби зовсім немає.
Нехай твердять, от тільки нам і справи немає,
Адже ми з тобою — не розлий вода:
Куди підеш ти, туди піду й я.

Ми знаємо один про одного більше,
Ніж про себе могли б самі знати.
Ти — мій кумир, мій світлий ангел,
З покликанням, напевно, спокій мій охороняти...

Чоловік мій, прекрасніше фрази немає.
Тебе люблю від пальців до зачіски.
За життя ми з тобою дивний дует.
І відносини з тобою — не начерки.

Ти доповнюєш мій характер це факт.
Я крикну, ти спокійно мені відповіси.
Тебе люблю повір мені — це так.
І краще ти, мабуть, не зустрінеш.

Я відчуваю тебе всією душею,
Коли ти поруч, мені добре,
І наші відносини, як у казці,
Все яскравіше і все більше ласки,
Хочу, що вічно тривали ці дні,
Де тільки ми і світ любові.