Смс вірші коханим. Красиві вислови коханим

Бути щирою і жити задля інших, 
Чи таємничою і прагнути усе? 
Бути янголом, кохати себе вищих? 
Помилки твої нехай водою віднесе. 

Бути правилом і жити задля цілей? 
Чи йти на поступки собі на перекір? 
Горіти променем, бо промінь в тебе сильний. 
Чи падати дощем... та ти лиш в себе вір. 

Стань допомогою для тих, кого кохаєш! 
Люби — це солодко і гірко водночас! 
Своє життя в руках ти не тримаєш, 
Та свою долю вирішиш сама. 

Бути долею і правити над світом? 
Чи бути річю у чужих руках? 
Бути каменем і стежити за вітром? 
Або людиною в простих речах?

Що за життя?
Вічне страждання!
Навіть коли у когось кохання!
Для чого живемо?
Для чого вмираєм?
Відповіді ще й досі на це ми не маєм!
Планета потроху тікає з орбіти!
А ми завжди були мамині діти!
Без сенсу пишу?
Я й сам це все знаю!
Бо чомусь в житті я сенсу немаю!
Для чого живу?
Скажіть мені нині!
Невже невідомо нічого людині?
Для чого нам жити?
Точніш виживати!
Навіщо шось мати а потім втрачати!
Людина- невже це слово уже не важливе!
Я думаю слово це класне й грайливе!

Прекрасно розумію всіх поетів,
Що оду жінкам своїм складали.
І скульпторів, художників-естетів,
І режисерів, що лише з музою фільм знімали.

Хочу коханій жінці своєї сказати:
«Ніде такої в житті не зустрічав!
З такою ласкавою, як ти, літати
Я не втомлюся, адже я слово дав!»

Лише погляду нам з тобою вистачило,
Для палкої і могутньої пристрасті,
Так швидко, несміливо, але красиво,
Злилися наші серця для щастя.

І немає заборон і кордонів,
І душі наші хльостають жаром,
А в голові рояться пісні птахів,
Що піднімають в небо нас повітряною кулею.

В будинку спокій і затишок,
Улюблені тут живуть.
Якщо біда — не біда,
Разом вони завжди.
Разом коли темно,
На двох у них щастя одне.
Побажаємо добра і тепла,
Що б любов тут вічно жила.
І коли раптом щось не так,
Щоб два серця стукали в такт.

Спасибі кажу я сонцю,
Що ніжно тебе зігріває.
І зіркам, крізь шибки віконця,
За те, що мрії виконують.

І лише до тебе долі дорога
Завжди невпинно вела.
Півроку вже, як любов у порога
Вирішила увійти і увійшла!

Ваша зустріч була звичайною,
Але любов повела рукою,
І два серця житті особистому,
Пішли дорогою одною.

Нехай роки не пройшли, не важливо,
Головне — в тому, що ви,
Закохалися один в одного одного разу,
За бажанням вашої долі.

І нехай ваше життя розквітає,
Як квітка неземної краси.
І нехай любов вас рятує,
Від нудьги і суєти.

Хоч кажуть, щасливі годин не спостерігають,
А ми з тобою щасливі всіх на світі,
Я кричу на весь світ, нехай всі про це знають,
Хочу прожити з тобою тисячолітті.

Вже два роки нашим отношеньям,
Спільним радощів, спільним невдач,
У нас з тобою спільний День народження,
Адже ми з тобою один одному багато значущий.

Нехай сон запам'ятається надовго,
Про те як ти всю ніч літаєш,
І яскравих пригод багато,
Твій шлях розфарбують, і дізнаєшся,
Що можуть всі мрії збуватися,
А щастя поруч є завжди,
Маєш право ти уві сні залишитися,
І ні з чим тобі проблеми, холоду.
Але тільки пам'ятай, що реальність,
Не так сувора і складна,
Тобі принесе тільки радість,
Лише ти залишайся собі вірна.

Туга мене сіра мучить.
Душа до тебе, сонечко, проситься.
Мене вбиває розлуки отрута,
Як ніби мені рани наносяться!

Будь думками поруч зі мною ти
Такою невеселою часом.
Все чекаю я, коли за спиною і
З волненьем очі мені закриєш!

Я в посмішці твоїй розчиняюся,
В синяві дивовижних очей.
Всі шість місяців я переконуюся —
Нікого немає щасливіші за нас.

Нерозлучні ми вьюжной зимою,
Горе з радістю — все навпіл.
Насолоджуюся красою неземною
І тебе нікому не віддам.

Ми разом навчилися думати,
Що немає перепон у нас на шляхи і мрій,
Цінувати любов і вірність, слухати,
Переживати проблеми, не стримуючи сліз.
І відчувати один одного в будь-якому місці,
Куди б не привела стежина долі,
Розумом і тілом ми едыни, «якщо»,
Нас не лякає, адже любов'ю ми,
Маємо всі наші надії,
І віримо в чудеса землі,
Нехай не так все було колись,
Але знаємо, щастя попереду.