Прикольні смски коханим. Кращі вірші коханим

Ось вже й весна, щось хмурно стало,
На небі сірим затягло.
Душа тривожно зажурилась,
До тебе захотілось знов.

А та погода не змінилась,
І раптом дощ рясний пішов.
З очей сльозинка опустилась
А дощ все йшов, ішов, ішов…

Добраніч, кохана
Нехай ти вночі збережена
Усіма світлими силами
І нічними світилами

Будеш мені вічно сниться,
Як прекрасна птах.
Будеш ти сріблиться
Як місяць у воді текти.

Доброго ранку, коханий!
Які прості слова
Але хто може сказати їх,
Кому така тема потрібна.

Любов вбивають будні
Вона йде, перетворюючись на пшик.
Я сподіваюся ти ще до мене
Не дуже сильно звик?

Мені нудно, самотньо
І пес бродячий під вікном
Все виє мені про щось страшне
Про те, що здається мені сном.

Гасаю, курю, і випиваю часто
Порожню душу мнучи.
Мені погано, погано, дуже погано
Улюблений (милий) без тебе.

Є таке просте слово «любов»
Є інше — нудьга.
Любов дарує щастя
Нудьгу дарує розлука.

Я пам'ятаю, коли ти п'яний
Вішалася до мене на шию,
Говорив, що я « курка подерта»
І ніколи в житті не зумію
Зрозуміти тебе по справжньому
Бути з тобою, без сумніву,
Чесною. Я слухала і... «по справжньому»
Мені було боляче... «без сумніву»
Я хотіла тебе кинути.
Але не подавала виду.
Так до чого від тебе тепер ці образи?

Добраніч, моя фея.
І нехай в обіймах Морфея
Ніхто твій сон не порушує
І снів поганих не посилає.
Ти солодко спи, а я душею
Побуду поряд з тобою.

Так, я пам'ятаю твої шкарпетки,
Які кидав по квартирі.
Пам'ятаю, називала тебе
Найголовнішим придурком у світі.

Пам'ятаю, казала, що
Знати тебе ви життя не знаю.
Але ти поїхав ось
А я не можу — так сильно сумую!

Нудьга — таке паршиве відчуття,
Що змушує тебе впасти
У якийсь смуток, безум.
Робити речі, абсолютно йдуть врозріз
З тобою. Нудьга — це грызущие
Тебе зсередини черв'яки.
Який закривають усі двері
І не хочеться, не ходити, не дихати.
Від себе лише бігти.
Чому таке сталося зі мною?
Тому що розлучився з тобою

Що побажати тобі на ніч?
Звичайно солодких снів.
Забути важкий день
Позбутися від злих кайданів.

Відчуй легкість, дорогий.
Ні про що не треба знати,
А тихенько під місяцем
Очі закривати — засипати.

Ні мене (а треба)
Немає тебе (так вийшло)
Що пишу — не знаю
Хіба почуття опишеш.

Туга душить — що робити?
Почати все заново з нуля?
Місто вкрилося попелом
Як і життя моє.