Побажання коханим. Вірші про кохання

Дим сигарети й чашка кави,
Солодкий присмак гіркого полину, 
Знову...я знову вся в тебе порину,
Забуду про світ, бо він не важливий.

Та ми ж з тобою - війна світів, 
Та ми ж з тобою як чорне з білим,
Проте твій скупий, холодний погляд зумів
Зрозуміти мою щоденну втому. 

Нас не зрозумів би цілий світ,
Та що, та що він дурник знає?!
Ви бачили, коли я знову в істериці б'юсь,
Він просто обніме і мені цього хватає.

Фінал історії кохання
Бар’єр уже не подолать
Коротке в нас було прощання
І в очі не змогла сказать.

Чого то так? Чого так вийшло
Хоч відповідь не треба вже
Тебе не стало й серце вмерло
Нащо розпочинали все?

Кінець спектаклю. Оплеск друзів
Усі щасливі і лиш я
Дивлюсь у темряву щоночі
Й шепчу в подушку те ім’я

Шепчу і чую голос ніжний
«Не бійсь. З тобою. Не піду.»
Я відкриваю очі й бачу
Самотність. Темряву. Журбу.

Як мені пощастило, що ти зі мною любов моя,
Твоя любов завжди зі мною, душа моя.
З року в рік закохуюся знову і знову,
І серце не зупинити, моя любов!
Ти зі мною завжди — і в радості, і в горі,
Будь-яка складність з тобою не питання.
Часом мені здається, що ми з тобою,
Як одне ціле, душа і тіло.
Будь завжди зі мною моя любов,
Зі мною ти як за кам'яною стіною!

Я люблю тебе, дівча,
Без тебе я самотній,
Щоб зі мною бути захотіла
Подарую тобі віршик.

Як, зовсім не цікавий?
Тобі шубу подавай?
Не можу з тобою бути разом
І віршик мій ти віддай!

Хлопець я, звичайно, видний,
Тільки є один грішок,
Я хочу, щоб полюбили
Мене тільки за віршик!

Ти сміливо знати готова, що за душею іскриться?
І справді не боїшся відкрити потік в мені?
Та ладно, ти все знаєш, тобі не спиться:
Заважають мої мрії нічні про тебе.

В очах, як сон, глибоких я непомітно таю,
Що там знайшов такого? Але в тремтіння пронизує струм.
Напевно, я закохався, але точно не граю!
Мені можна сміливо вірити, а в знак прийми віршик!

Я кажу і серце завмирає:
Кохана і мила моя!
Тебе сьогодні ніжно вітаю.
Бажаю життя довгі роки!
Нехай у твоєму сердечку радість б'ється,
Стукає, наче птах, знову і знову.
Нехай під хмарами пісня ллється
Про вірну і вічну любов.
В нічній тиші... нехай яскраві миті
Захоплять все твоє свідомість.
І нехай наповнить щастя натхненням,
Глибоке дихання твоє.

Твій поцілунок вилікує рани —
Він дорівнює поцілунку мами.
І для мене дорожче немає
Обох вас на цілий світ.

Ти — промінь сонця, зірка в пітьмі,
Безцінний ключ, любов в мені.
Ти так повалила мене в шок,
Що «не поет» створив віршик.

Фарбами свят яскравими,
Дзвінкими піснями ніжними,
Серцю дорогими подарунками,
Знаю, тебе не втримаєш.

Ти душею чистий, сильний,
Вірою і правдою спонукувана.
Мною ти кохана раніше.
Ми з тобою вистоїмо, виживемо.

Дуже я закоханий в тебе,
Немов раптом весна прийшла.
Немов птахи лепетали,
Немов флейти заграли.

Ти розірвала моє серце,
Ти відкрила в нього дверцята.
Я дарую тобі віршик,
В цьому ти ж знаєш толк.

Сьогодні рівно місяць,
Як ми з тобою разом,
Але здається, що немов
Ти — перший день наречена!

Тебе я обожнюю,
Тебе я бережу,
До будинку проводжаю,
Адже я тебе люблю!

Подивися, за віконцем синичка
Чистить дзьобом пір'я свої,
Подивися, на горбочку лисичка
Вмивається біля річки.

Подивися, люди всі прокидаються
І поспішають назустріч друзям,
Подивися, як вони посміхаються...
Пора прокидатися і нам!

Ти в моєму серці — раз і назавжди!
Закохався, як пацан, в твоє обличчя...
Сподіваюся, нас зведе-таки доля,
Адже я для цього готовий піти на все.

І спрыгну зі скелі, і вглиб пірну,
І навіть перетворюся в любовний порошок.
Вже біжу здійснювати твою мрію,
Поки ти читаєш цей вітання.