Побажання коханим. Визнання в любові віршами

Чому в житті присутній біль, страждання і сумні зітхання?
Невже без них, ми не змогли б
пізнати суть кохання?

Чому так тяжко на душі
буває від тривоги
про те, що ніби ми одні,
усі душевно одинокі...

Чому ночами ми сумуєм
за втрачені години ті,
котрі хотілось повернути,
один лиш раз, лише б на мить...

Чому слова так важко ранять
і серце кам'яним стає.
Неначе пів тебе вмирає,
хоча живеш ти...ще живеш....

Привіт ! Давно тебе не чув,
Привіт! Я теж тебе не чула,
А знаєш,я тебе ще не забув,
Я теж тебе ще не забула.

Зізнатись чесно,я і не старався,
А я б цього зробити не змогла,
Тебе не чути жах,я так намурдувався
А я без тебе зовсім не жила.

На серці в мене наче камінь,
А в мене там неначе пустота,
Я думав біль мине з роками,
А я вже думала,мене погубить самота.

А може хтось у тебе був ?
А в тебе може теж якась була ?
Та ні,ніколи б я не ризикнув,
Я після тебе теж би не змогла.

А знаєш,з тобою стала я доросла,
Ну а для мене ти завжди була дитя,
Я часто згадую,як гладив ти моє волосся,
А я у ці моменти розумів,що ти моє життя.

Ти в мені бачив набагато більше,
Я не вигадував,я це і зараз бачу,
Як і колись,люблю читати твої вірші,
Та я ж для тебе пишу,єдиний милий мій читачу.

Скажи,чому казав що особлива ?
Чому казав що не така як всі ?
Смішненька,тому що ти сама красива,
І ти манюня,поміщаєшся в моїй руці.

Слухай мила! А чому ми розійшлися ?
Ти знаєш милий,я й не пам"ятаю,
А може б ми,без сварки обійшлися ?
Я б з радістю,образи я давно не маю.

А як миритись будем ? Розкажи !
Давай,я зАвжди буду винуватим,
Та я серйозно, не сміши (хі-хі),
З тобою я готовий навіть бути дурнуватим.

Та ні,я теж взяла собі уроки милий,
Ого,цікаво,і мене трошка навчи,
Тепер я знаю,що ти мій єдиний,
І я це знаю,що моя єдина ти.

Давай,будЕмо,одне одному прощати ?
Звичайно так,тепер на все готова,
Давай старатись почуття свої зім"яти,
Не скажу голосно тобі ні слова.

То що зустрінемось,мені вже виїзджати ?
Ну так звичайно, я щось приготую,
Крім квітів й шоколадок ,ще щось брати ?
Досить з тебе,ти вже взяв мене таку впертУю.

Люблю нестерпно сильно
Одну дівчину з нашого двору.
Світло очей її волошково-синіх
Колись звів мене з розуму.

І я загинув! О боже, боже, боже!
Її прекрасніше в світі немає.
Біжать мурашки від неї по шкірі.
О, будь моєю, не кажи мені «Ні»!

Наш шлюб стрімкий і бурхливий,
Він сповнений ніжності, любові.
І мої почуття до чоловіка не згаснуть,
З ним буду завжди йти до кінця.

Такого пристрасного чоловіка,
Ніхто не зможе замінити.
І немає ріднею на світі людини,
З яким щастя — це просто жити.

Сонечко посмішку шле тобі, рідна,
Ароматна кава в повітрі витає.
«З добрим ранком!» — небо бадьоро оспівує,
А зозуля роки знову примножує.

Ти в променях сяєш сонця золотого
І витаєш сміливо під покровом любові.
Хай приносить радість день надзвичайний,
Стороною обминають горе і печалі.

Світло сонця. Світанок неяскравий.
Починає неспекотний день.
Я пригадую подругу,
Радість одразу відчуваю.

Ти моя сестра і друг,
Ти мій рятівний круг.
Разом ми дітей ростили,
Разом прикрості ділили.

І сьогодні, в новому дні,
Думки тільки про тебе.
Нашу дружбу згадую,
З добрим ранком, дорога!

Я часу з тобою не помічаю,
І більшого від життя не прошу.
Коли я годину тебе не бачу, то сумую,
А якщо цілий день, то я сумую.

Ти знаєш абсолютно всі мої секрети,
І таємниць від тебе немає ніяких.
Три місяці з тобою — на серці літо,
І кожен день безоблачен і тихий.

Ось закінчився ще один день!
Ти готуєшся поставити в ньому крапку.
Ти озирнись навколо, подивися ти на тінь —
Це ангел охоронець прийшов прийняти службу.

Можеш сміливо лягати ти спати,
Ні про що вже більш не думати.
Сон йде до тебе тихо в ліжко,
Приймай його дар, милий друже мій.

Друг мій, спокійного сну,
Всі проблеми вирішиш ти завтра.
Нехай прихильною буде доля.
І останньою — козирна карта.

Відпочинь, ранок ночі мудрей.
Не пірнай, де не знаєш броду.
І на серце хай стане тепліше.
І сестрою твоєю буде свобода.

Прокидайся один і бадьорим будь.
Щоб перенести всі випробування.
Головне ти тільки не забудь,
Що для дружби немає відстані.

Для неї немає ніяких перепон,
Усі перешкоди долаються.
Друг завжди для одного буде радий,
Що зробити, у цьому ми єдині.

За широкою спиною могутньої
Мені затишно, світло і легко,
Мій чоловік, а значить, ти найкращий,
Дуже весело мені і легко.

Нехай заздрять дико подружки,
Що такого немає навіть них,
Не дозволиш, адже, ти зайвої чашки,
Ти надійний, майже не ревнивий.

Точно той, про який мріяла,
І гадала в тиші, при свічках,
Щастя є, воно є — точно знала,
Ти наяву — не в мріях!

Подруга, мила моя,
Нехай тобі море вночі сниться,
Нехай несподівано зоря
За вікнами розташується.

Моя подруга, доброї ночі!
Ти засинай і міцно спи.
Хай сняться тобі наші Сочі.
Ти сили свої зміцни.

А завтра тебе знову зустріне
Прекрасний день і новий мить.
Подруга, засинай в своєму ліжку.
А завтра безліч інтриг.