Смс вірші коханим. Кращі вірші коханим

Я дуже сильна людина,
І можу всіх тут забить :)
Але знайшлася людина ,
Яку я невсилах убить.

В її очах...я тонула ночами,
І мріяла про неї що миті,
І ніч ставала ночами...
Ну як таку не любить?!

Для неї, я завжди буду собою.
Маленьке і пухнасте зайчення.
І щоб несталося зі мною, 
Я знала що в мене є броння...)

Усе це було таким казковим
Якби не дишева гра!
І ти був там актором?!!!
У мене жодного слова нема...

Я вірила кожному слову,
Немов маленьке щення!
І вірити більше небуду.., нікому!
В поганому театрі вже побула...!

Хм, чи важко в світі жити?
Питаю себе знову й знов.
Чи важко вірити й любити, 
І взагалі що таке любов?
Одне питання важче іншого,
І не знайти нам відповідь ніяк
Спитайте ви це у німого, 
Який пройшов важкий життєвий шлях
Шукаючи відповіді на ці питання,
У різних селах і містах, 
Не забувайте, друзі, про кохання
Воно завжди в наших серцях
Хоч що це таке ніхто не знає
І кажуть всі що це безглузда річ
В очах наших вогник ніколи не згасає
Й думки тривожать нас всю ніч.
А коли бачимо кохану нам людину, 
Серце замирає аж на мить. 
Хочемо бути поряд в любу хвилину
І хочеться заради неї жить

Прости, прости мене, рідна,
Що так образив я тебе.
Що на мене найшло — не знаю.
Вибач, будь ласка, мене.

Пробач за цю мою дурість,
Що справ я стільки накоїв.
Так ніколи більше не буду
Я надходити. Сонце, пробач.

Я все віддам за це відчуття стіни,
Коли справжній чоловік завжди зі мною,
Своєю любов'ю я тебе, коханий, оточивши,
І стану сонцем, небом, зорями, місяцем!

Щоб чоловік мій улюблений, незабутній,
Відчув, як стала я вогнем в його долі,
Який ні на мить не пече, але лише зігріє,
Освітить все, що зможе одному тобі!

Пробач за те, що ображав,
Своєї неправоти не знав,
Не вірив і не поважав...
Зате тепер розумніший став.

Ти сонце, зірки і Місяць,
Знай, мені потрібна лише ти одна,
З тобою хочу все життя прожити,
Сім'ю створити, дітей ростити!

Зійде на небо місяць блідий,
Цвіркуни заспівають для нас двох.
Спи, щоб прокинутися вранці річним
Знову в обіймах моїх.

Добраніч, мій коханий,
Спокійної ночі, ангел мій.
Земля гаряча охолоне,
Але не моя до тебе любов.

Добраніч, любий мій,
Нехай Місяць освітлює твій сон,
Нехай наші почуття будуть яскраві,
Щирі, радісні і легкі!

Тобою захоплююся, всім серцем люблю,
З тобою пройти весь шлях життя хочу,
Ми будемо разом прагнути, мріяти,
Щоб вогнище щасливий створити!

Ось вже місяць пролетів
Наш з тобою медовий.
Стільки солодощів приніс
В наш будинок він величезний!

Не сумуй, що наш місяць
Швидко так промчав.
Адже медової буде життя
І неймовірною.

І хоча за тридцять днів
Мало ми прожили,
Але навіки бути удвох
Щастя ми скуштували!

Добраніч, мій повелитель,
Бажаю приємних і радісних снів,
Нехай буде отрадна нічна обитель,
Без всяких дурних і безглуздих дзвінків.

Нехай сон дасть відраду, це заслужено,
За день, повний справ і різних турбот,
Як в давнину дружно писали поети,
Хто правильно спить, ніколи не помре.

Спи солодко, до яскравих променів на світанку,
І пам'ятай — я тебе люблю міцніше всіх,
Про це чарівному прекрасному секреті,
Нагадати, впевнена, точно не гріх.

Вже шість місяців в році
Свою зіграли чехарду.
З тобою пів року ми удвох
Однією дорогою йдемо.
Сто вісімдесят днів
Скріпили нас з тобою сильніше.
Тебе я вітаю
І дуже міцно обіймаю.
Давай дамо з тобою обітницю
Прожити удвох ще сто років.

Мені мало тебе, шкода хвилини розлуки,
Дивитися на тебе і майже не дихати,
Забути, що не знають такого в науці,
Як можна любові нещадно позбавляти.

Не знаю відповіді, як можна жити з цим,
Як серце стискається, раз ти так далеко,
На всьому нереально величезній світлі,
Між нами межу немов провели.

Так хочеться поруч з тобою бути вічно,
Ти манишь мене, немов сильний магніт,
Магніт під названьем «особливий серцевий»,
Який чарівної любов'ю дарує.

Нехай ця ніч тобі приносить
Обійми легких, ніжних снів,
Погані думки не турбують,
І серце зігріє моя чиста любов.

Спи рідний так міцно, безтурботно
Я вірю, ангел твій сон збереже,
А я скажу тобі так ніжно
Доброї ночі, любов наша граніт!