Прикольні смски коханим. Чотиривірші коханим

Мій кораблик плив по морю
І хвилі кохання гойдали його,
В кораблику тому були ми з тобою
Ти ніжно торкався волосся мого.

Ти гладив його ніжно ніжно
Вдивлявся у очі зелені мої,
А потім обняв мене міцно
Так ніби прощався на вік.

Кораблик на хвилях у морі
До берега тихо підплив.
І наші хвилини любові
Ти в хвилях морських залишив.

Я знаю, мамо, ти жива...
У тебе лиш закриті очі!
Чому мовчиш, немов німа?
Почути голос твій я хочу...
Ти чуєш, мамо, поряд я?
Тебе за руку держу, не пускаю!
На тебе капає сльоза моя,
Прокинься, мамо, ну прокинсь,
благаю..
Завжди мрійлива ти була у
мене.
Красива, молода, мов пісня...
Тепер ти спиш, о сива моя
нене.
Засохла у саду твоя вже
вишня!
Заснула ти, лиш подих мій
примарний,
Тут чути, чути навкруги,
А син твій, подивись який він
гарний,
Тепер без тебе буде він рости!
Так хочу, мамо, щоб ти
піднялася,
Мене обняла ніжно, як завжди!
Невже ця нитка, мамо,
обірвалася...
І мусиш ти навіки вже піти..?

Я скучила улюблений
За тобою знову.
Приходь, я чекаю, немає сили,
Вечір коротати.

Коханий, я знову сумую;
Коли твій лик, твоє чоло
Зможу побачити, я не знаю,
Але чекаю, своєї долі на зло.

Здрастуй, коханий мій, здрастуй!
Ранок стукає в вікно!
Очі відкрий, моє щастя!
Сонце піднялося давно.
Я обійму тебе знову,
І поцілую знову.
Буду завжди готова
Примхи виконувати.

Я за тобою сумую.
Небо не радує око;
Час не помічаю,
Мить триває немов годину.
Скоро ль тебе побачу?
Скоро ль пригорну до себе?
Ти ж, кохана, ти ж
Сонце в моїй долі!

Так вкриє тебе ніч
Пеленою із зірок.
Так не буде в тебе більше
Цих сліз.
Так як райський ангел
Хай пестить тебе сон
Пеленою своїх млосних
І невидимих хвиль.

Доброго ранку. Скільки ми говорили це
Напевно сотні разів
На різних кінцях світу
Граючи свій життєвий джаз.

І тепер от, не мало не статут,
Сон, як собаку женучи,
Я вітаю тебе
З початком нового дня.

Важкий годину розлуки
Коли з рота лізуть признанья,
Намагаючись роздерти ком,
Що встав в твоєму горлі.

Це ні на що не схоже.
І тобі, напевно, не зрозуміти,
Що до розставанням теж
Можна, напевно, звикнути

Всі думки милий про тебе,
Я за тобою сумую!
Ти промінь сонця в моїй долі,
І ти про це знаєш.

Прости мене, любов моя,
За те, що я сказала.
Підемо дорогою ровною
З тобою, почнемо спочатку.
Забудемо все сумне
Як у давньому страшному сні!
Коли ти обручку
Колечко купиш мені?

Скучив, думки застигли,
Не радує нічого.
Скоріше б вже пропливли
Дні мандри мого.
Скоріше б до тебе повернутися
Побачити в сяйві дня,
В обіймах твоїх прокинутися
Скучив дуже я.