Смс коханим. Вірші на тему «люблю»

ПЕРШЕ КОХАННЯ
Кажуть, що перше кохання –
вічне, безмежне й казкове,
перші цілунки й страждання
в серці струна загадкова.
В ньому ми розум втрачаєм,
полум’ям душі палають,
днів без коханих не знаєм,
серце в розлуці страждає.
Коли закриваю я очі
й думками в минуле полину,
згадаю всі мрії дівочі
кохання те «перше» бодай на хвилину.
Воно ж бо якесь незбагненне
не можу я слів підібрати
і серце тріпоче смиренно,
щоб ті почуття передати.
В щось дивне душа поринає,
а очі випалює погляд,
подібних чуттів я не знаю,
у мить ту коханий мій поряд.
Він душу мою зігріває,
дарує тепло свого серця,
в уяві я ще раз згадаю
ті очі – два дивних озерця.
Проте пройшло все промайнуло,
життя змінилось, я уже не та,
а перше кохання у вічність звернуло
та пам’ять про нього навіки свята.

Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!
Не допусти, щоб світ зійшовся клином,
і не приспи, для чого я живу.
Даруй мені над шляхом тополиним
важкого сонця древню булаву.
Не дай мені заплутатись в дрібницях,
не розміняй на спотички доріг,
бо кості перевернуться в гробницях
гірких і гордих прадідів моїх.
І в них було кохання, як у мене,
і від любові тьмарився їм світ.
І їх жінки хапали за стремена,
та що поробиш, - тільки до воріт.
А там, а там... Жорстокий клекіт бою
і дзвін мечів до третьої весни...
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.

Ми з тобою зустрічаємо світанок,
Захід сонця проводжаємо,
Любимо, віримо і мріємо,
Ніколи не сумуємо!

Став ти сонцем для мене,
І зізнаюся, не тая,
Хочу бути з тобою одним,
Добрим, милим, дорогим!

Сонце зійшло, прокидайся, кохана,
Милий, єдиний, неповторний...
Нехай новий день принесе тобі
Багато нових справ, удачі, турбот.

Нехай наші почуття будуть міцні,
Дотики ніжні і легкі,
Світяться душі добром і теплом,
Буде затишним вогнище і наш дім!

Сумую, коханий!
Сумую за поглядом,
По милій посмішці,
На зустрічах в саду...

Сумую і думаю
Про нашу долю...
О, як сумую,
Рідний, тобі!

Цілий божий день,
Кожен раз, як засинаю —
Думки тільки про тебе!
Лише про тебе мрію...

Тихо вечір настав,
Плавно виплив місяць.
Не можу заснути я,
Так як ми не разом.

Ти напевно теж
В думках про мене...
Дивишся наші фотки,
Посміхаючись при місяці.

І зараз переді мною
Твої прекрасні очі.
Дуже за тобою сумую,
Кохана, добраніч...

Сумую, коли не можу тебе бачити,
Коли легенько доторкнутися не можна,
Сильніше не можна людину образити,
Розлукою його нещадно пронзя.

Скрізь тебе бачу, серед осіб пішоходів,
Хоч знаю, що ти від мене далека,
Проходять заходи, приходять світання,
Шукаю отраженье твоє серед дзеркал.

В надії живу на швидку зустріч,
Не можна без улюбленої мені прожити і дня,
У любові мить розлуки жахливо вічний,
Твій образ прекрасний тут усе для мене.

Ти запалив в душі пожежа,
Ти, як сонячний удар,
Мій чоловік дорогою,
Хочу світ ділити з тобою!

Насолоджуватися і мріяти,
І сім'ю з тобою створити,
Варити борщ, ростити дітей,
Головною бути в долі твоїй!

Як тільки гляну на тебе,
В очах твоїх купаюся.
Адже бачу в них два озерця,
На дно їх опускаюся.

Ти підкорив мене собою,
Своєю силою, добротою.
Твої слова, любов, вчинки
В душі моїй запалили вогонь.

Тепер горить багаття в душі,
Але я хочу пожежі.
Ти мій герой, і мерщій
Врятуй мене від жару.

Добраніч, моя королева,
Бажаю добрих і лагідних снів,
Праворуч — цукерки, туфлі — зліва,
Та інших радощів щоб повно.

Нехай сон заспокоїть і дасть перепочинок,
Від суєт суєтних, щурячих перегонів,
Спи міцно і солодко, рідна малятко,
Без краплі смутку та інших кайданів.

Забудь на нічний спокійний час,
Про все, що турбує протягом дня,
Забудь про будь дріб'язкової проблеми,
Усмішку на губках чарівних зберігаючи.

Доброго ранку, солодкий мій,
Тобі я бажаю успіхів,
Добра і щастя. Дорогий,
Нехай твоє серце наповнює

Світ дивовижний і ясний,
Радість, тепло і позитив.
Ах, милий, ти такий чудовий,
Ах, милий мій, ти так гарний.

Скоріше б новий день настав,
Скоріше тебе побачити знову!
Навіть я собі не уявляв,
Так що нудьгувати буду дуже.
Не минуло навіть і дня,
Як ми бачилися з тобою —
Весь замучився від туги,
Що не поруч ти зі мною...
Я сильно сумую по тобі —
І нічого вдіяти не можу з собою!