Любовні вірші. Найкрасивіші слова коханим

Я незнаю що скзати,
Коли бачу знов тебе,
Мої очі вже не плачуть,
поборола я себе.
Ти для мене наче ангел,
що охороняє
Пролетить любов моя
вільне серце залиша.
Але легко це сказати,
бо не так воно буде.
Вічно я буду любити
аж до смерті з болем жити.
І цей біль зростає
і у сецці залишає
ненависть до всього...

до мене ти вві сні приходиш
і уст торкаєшся моїх
твій дотик теплий, ніжний, незабутній
нагадує мені КОХАННЯ
твій погляд,твої очі сині
завжди подобались мені,
а твої руки, твої губи.....
О Боже.......
в ці нестерпні муки,
мене знов час несе назад.
усе, що було в нас тоді...
забути хочу.......,
а вернути.........
за це віддам все на землі,
тебе я досі ще кохаю,
Кохаю я тебе, люблю......
І хоч ці дні я пам"ятаю,
І хоч забути їх молю..........

З добрим ранком, наймиліша,
Скоріше очі відкривай.
Посміхнись, ти така красива,
Я з тобою потрапляю в рай.

Нехай з ранку промені яскравого сонця
Дарують теплий і ніжний світло.
Для мене дорожче немає нікого.
Й улюбленіше теж немає!

Мила, ніжна, кохана,
Радість моя і печаль.
Ти, немов троянда ранима,
Дощ за тобою як вуаль.

Ти — мій безцінний кошеня,
Згорнувся на руках.
Ти — мій улюблений совеня,
Являєшся мені ти у снах.

Адже Я люблю тебе, маленька.
Весна без тебе не весна.
Ти усміхайся хоч крапельку,
Адже для мене ти одна!

Спасибі, рідна дівчинка,
Улюблена і дорога!
Спасибі, кажу Долю,
Що застелила шлях до тебе.

Адже лише з тобою — все вперше,
Потреба в тобі необхідна.
Ти — киснева недостатність,
Дозволь надихатися тобою.

Дозволь лише губ твоїх торкнутися,
І тихо поринути у вир
Твоїх чарівних, милих очей,
Що радують мене зараз.

Коли я в перший раз тебе побачив
В душі, неначе зацвіла весна.
Я дума так буває тільки в книжках,
Але день пройшов і наче змінився я.
Не знаю, що так сильно вплинуло,
Але світ перевернувся раптом.
Я чекаю, коли тебе побачу знову,
І думати ні про що інше я не можу.
І з кожним днем все більше розумію, ,
Що лише тебе одну люблю.

Мені дуже шкода, що я не поруч,
Що десь дуже далеко
Зустрічаюся з каламутним водоспадом
З міських уламків снів.

Мені дуже шкода, що не зможу я
Тебе як слід обійняти,
А тільки лише спокійної ночі
Тобі доведеться побажати.

Сонце промінь нехай тобі подарує,
Освітивши усмішкою обличчя,
На душі щоб стало веселіше
Від того, що в світі так ясно.

Це ранок для тебе нехай буде добрим
І наповнить щастям життя твоє,
Як собою мою ти наповнюєш.
Дуже сильно я тебе люблю!

Доброго ранку, рідна.
Як чудові дні
Ті, коли точно я знаю,
Що будемо з тобою одні.
Доброго ранку! Хочу я
Знову тебе обійняти.
Мить без тебе — і тужу,
І не можу перечекати.
Доброго ранку, так чекаю я
Зустрічі з тобою знову.
Мить без тебе — і хвилююся,
Але буду чекати я і чекати!

Ти вже прокинулася? З добрим ранком!
Посміхнися, будь ласка, швидше!
Адже посмішка — це дуже мудро!
Ароматної кави налий!

Ну а світ... Він теж посміхнеться,
День подарує букет з удач!
Адже добро — воно завжди повернеться.
Ми вирішимо будь-яку із завдань!

Сьогодні рівно рік, як ми з тобою
Долею міцно пов'язані єдиною.
Дванадцять місяців щасливих
Йдемо ми за руку по світу.

Коли зі мною поруч ти,
Не існує в житті суєти,
В душі лунає музика кохання,
Співають про щастя дзвінко солов'ї.

Ти так прекрасна, немов сонце,
Сяєш, даруєш мені надії,
Теплом зігріла мою душу,
Любов'ю зберегла, так ніжно,

Мене відчувати твої торкання,
Гарних рук на моєму тілі,
І трепет тихого дыханья,
Потік емоцій на межі.

Ще люблю твою усмішку,
Твої обійми, поцілунки,
Я знаю, що не зроблю помилки,
Адже повен я тобою, тобою я живу.