Любовні вірші. Добрі вірші коханим

Не ходи до мене, чуєш,
Не топчи дарма спориш,
Біль мені не залікуєш,
Лиш даремно сам згориш.
Не приходь до мене більше,
І не починай розмов,
Розумієш, вже запізно,
Ми вже наламали дров.
Я вже не така, я інша,
Я змінилась за цей час,
Я доросліша, мудріша,
Лиш вогонь в очах не згас.
Та вогню того замало В мене є, щоб запалити,
І підняти те, що впало,
Те, чим спогади зігріті.

ЛЮБОВ І НЕНАВИСТЬ
Ніколи не переставайте кохати,
І вірити у кохання.
Коли кохаєш,на душі теплішає й людина яка кохає починає
вірити у те,
Що ще потрібна комусь у цьому світі.
Коли ненавидиш,душі холодно і людина перестає вірити у те,
Що її,або його хтось може ще покохати,
Або й кохає...
Так й пропадає віра у кохання,
Радість,і у те,що ще колись може бути добре у житі тієї людини.
Тож КОХАЙТЕ і будьте КОХАНИМИ...

Я не кричу, я лепечу ніби...
Пробач, сотні раз вибач...
Без тебе не настане ранок...
Без тебе вечір згине в ночі...

Не складно прийняти вибачення,
Складніше душею пробачити.
Ти ж знаєш, без тебе я — бачення,
Постарайся забути образу!

Доброго ранку, любий чоловічок!
Нехай наш союз буде міцним і вічний.
Сонечко дарує тобі свою ласку,
Я ж тобі принесу чашку кави.
Ти насолоджуйся улюбленим напоєм,
Я милуюся твоєю посмішкою.
Щоранку з тобою прокидатися —
Хіба не це справді щастя?

Був бурхливим день, а може — нудним.
Так добре, що ти зі мною.
Бажати спокійної ночі краще
Коханим, вірш прийми простий.

Бажаю я спокійної ночі
І повторю знову, що люблю.
Щасливим жити набагато простіше.
Щасливим бути собі велю.

Ці сльозу кидаю даремно,
Ти мене ніколи не пробачиш.
Я в мріях лише тебе цілую,
Вибач, я благаю, малюк!

Чому ж ти не напишеш?
Чому не відповідаєш мені?
Невже любов'ю не дихаєш?
Вибач. Я кличу до тебе!

Поглянь, як зірка мерехтить,
Поглянь, як місяць горить,
Поглянь, як нічка пестить
Вітер, що вдалину поспішає!

Це все лише для нас з тобою,
Чому ж досі не спиш?
Адже і я зараз очі закрию...
Доброї ночі, мій солодкий малюк!

Ніч розчинилася в сонячному теплі,
Прокинулося все живе на землі:
Довірливо пурхають метелики,
І у квітів розкрилися пелюстки,

Розносить пташиний щебет вітерець,
Дітлахи поспішають на урок,
Туди-сюди забігали авто —
Не спить вже, практично, ніхто.

Все рухається, і дише, і живе,
Все радіє життю, все співає.
Світ в сонячних променях — зовсім інший...
Прокинувся? З добрим ранком, дорогий!

Мені здається, зі мною ти поруч вічно
І стільки ж готовий зі мною ще прожити,
Мені здається, що серце нескінченно
Тебе лише одного завжди буде любити!
Мені здається, нам сонце яскраво світить
І ніч нам здається блаженством для двох.
Щасливішим за мене ти не знайдеш на світі,
Адже я літаю і мрію я в обіймах твоїх!

Я місяць перетворю в твою тіару,
Я радугою твої коси заплету,
Як мало мені для щастя треба —
Лише споглядати твою святу красу!

Ніч — дуже жорстоке явище,
Розділяє закоханих вона,
Розділяє тіла, без сумнівів,
Але не розлучить серця!

Я з тобою в думках сьогодні,
Не залишу тебе не на годину!
Уявляю, як очі заплющу
І як губок торкаюся зараз!

Вечір уткнувся в сніжність.
Вітер. Не видно ні зги.
Ти засинай, моя ніжність,
Я поруч, і нема туги.

Я пісню тобі наиграю
І потихеньку заспіваю,
Про те, як тебе обожнюю,
Про те, як тебе я люблю.