Вірші про любов. Романтичні смс коханим

Як місяць засяє на небі,
як зорі побачиш ясні
так знай,що завжди буду поруч,
я в мріях й бажаннях твоїх!

А як почуєш ти подих вітру
і шуму осінніх дерев,
так знай,що біжу я до тебе,
як Ангел із світлих ночей!

Тож знай мій коханий,мій рідний,
я вдруге не втрачу тебе
і в обіймах з тобою навіки
зустрінем нове ми життя!!!

Чи хтось знає як боляче, міняти ролі для життя?..
Коли ідеш у небуття.
Твоя любов. Твоє дитя.
Тебе зупинить та нема.
Вже шансів вижити мені.
Можливо розіллюсь в воді.
Залишусь пламенем в вогні.
На пам’ять, сонечко, тобі.
Прости. Прошу, прости.
У цьому смертному житті.
Мені життя, кохана, ти.
Дала як шанс міцніш іти…
Та шансом вже не скористаюсь.
По світу смертнком скитаюсь.
Та все ж, маленька, вірно знаю.
Тебе, малесенька, кохаю...

Я з тобою не надовго прощаюся!
Переможе розставання любов,
Це я на всі сто, точно знаю!
І хочу обійняти тебе знов!

Коли я з тобою душа завмирає
І серце стукає, трохи не вилітає!
Коли тебе немає, я теж страждаю,
Куди себе подіти, ну, просто, не знаю!

Можливо, пора нам, вибач за мій вірш,
Побудувати сімейне вогнище на двох.
Весь світ для тебе я одного підкорю,
Як мінімум, до весілля кільце подарую.

Хрін тебе знає, коханий,
Що мені тобі сказати...
Загалом вирішуй, якщо в силах,
То приходь знову!

Привіт. Що написати не знаю
Просто сумую, дуже сумую
Кожен день про тебе згадую,
Що робити мені тепер не знаю.

Скоріше прошу, приїжджай
І про мене не забувай
Адже ми бачили земний рай
Коли в очі нам дивився травень.

Сонечко стосується вушка,
Ніжно повзе по очках,
Опускається промінь на подушку
І кінчається сонна казка!
Піднімай скоріше вії,
З добрим ранком! Прекрасного дня!
Згідно з улюбленою звичкою
Обрадуй дзвіночком мене!

В моєму серці туга осіла,
Гнітить душу смуток.
Мені шкода, що було вчора
Прошу: пробач мене.

Ти можеш не вірити тепер.
Можеш кинути мене і забути.
Але ніколи в житті, повір,
Не перестану тебе я любити.

Все б на світі тобі подарувала,
Не залишивши собі навіть серця!
Всі вірші б тобі присвятила
І пристрасть, що палить крутіше перцю!
Я люблю тебе без оглядки,
Заплющуючи в знемозі очі,
Тому що ти самий солодкий
І самий рідний навіки!

Вечір, небо, місяць, темрява,
Далеко ти, де точно неясно.
І в моїй душі морок, порожнеча —
Я сумую, кличу, але марно.
Так довго до завтра чекати —
Попереду ще ціла нічка...
Ось зараз би обійняти тебе
Ну і цмокнути в улюблену щічку!

Тебе люблю, тебе одного прагну,
Лечу як метелик на світло вогню,
І все мені байдуже, але одного боюся,
Що раптом залишуся в світі без тебе!
Але ти зі мною! І немов світло сонця
Ти даруєш теплоту своєї усмішки
Тобі одній я подарую світанок,
Тобі одній співаю «люблю» під скрипку!

Йдеш ти і щастя йде...
Залишаєш у мороці мене,
І серце моє немов спазмами зводить...
Тепер у всьому світі лише небо і я.
Йдеш ти — і сонце заходить,
Навколо тиша і темрява,
Тебе моє серце вже не турбує
Тепер у всьому світі лише стіни і я...