Любовні вірші. Я люблю тебе

Далеко ти тебе не бачу
Лиш твоє фото у руках
Сиджу у тишині і гврко плачу
солені сльози на очях
Не знаю я, не знаю милий
що діється з тобою там:
Чи ти у смутку чи щасливий
Чи волю дав своїм сьозам.
не плач і не сумуй коханий
не треба серце потерпить
прийде колись той час жаданий
коли побачимося ми
у своїх снах я день цей бачу:
мене цілуєш ніжно ти.......
Ти усміхаєшся а я заплачу
бо знаю що це лиш сон
я не живу я лиш існею
існую завдяки тобі
хоч у ві сні та всеж цілую
солодкі губи я твої
хочна хвилинку та побачу
У своїх мріях погляд твій
а на яву.... я лиш поплачу
і жду здійснення мрій...

«Зіронька моя» – говорив мені,
Я була твоя – та лиш у вісні..
Мрія ти моя – та що не здійснилась,
Ти казав мені, що тобі теж снилась..
Більше не заплачу – більше не засну..
Знову не пробачу, та й не прокляну…
Вже не покохаю – вбив ти почуття…
Ти мене образив, а я ж була твоя…!
Сліз ти не побачиш – бо не заслужив.
Я жила тобою… та ти не мною жив.

Я про пощаду тебе молю.
Звичайно, винен, але прошу
Мене, будь ласка, прости
І поблажливість поверни.

Заради нашої любові, ти пробачити постарайся,
Помиляються всі — не рубай же з плеча!
Так легко все ламати, і навік загубитися,
Життя зруйнувати — мою і свою, зопалу...

Осяй твою душу світло
Цієї зорі.
Подаруй мені своє серце у відповідь,
Подаруй назавжди.

Напиши, як сильно мене любиш
Напиши.
Або просто цей вірш рясно
Почуттям окропи.

Зірки кличуть у далеке небо,
Зачиняй скоріше очі,
Там побачиш прекрасне літо,
Де тебе вже чекають дива,
Там яскраво, тепло і соковито,
Там тебе вже чекаю і я!
Солодких снів і спокійної ночі!
Зачиняй скоріше очі!

Тихо вітер стосується сірники,
Догорає свіча на вікні,
Чекаю тебе біля дверей, за звичкою,
Чекаю, коли ти прибудеш до мене,

Чекаю, і плакати хочеться мирно,
Слів інших я, на жаль, не знаю,
Тому що я сильно сумую,
Тому що я сильно сумую...

Промінь сонця швидко стрибнув на лавці,
Квіти підняли свої голови до нього.
А я гуляла невеликий аллейкой,
Вірші насочиняла я йому.
Як тільки він відкрив очі, прокинувся,
Як тільки розірвав кайдани снів,
Він ніжність мою відразу занурився,
І «З добрим ранком» готовий побажати.

Ну ось і ранок, здрастуй, милий мій
Прокинься — он цілий світ тебе зустрічає
Нехай він полонений поки ще взимку
Але про весну, як ти вже мріє!

Вставай — вставай, світ чекає твоїх перемог
Ти точно знаєш, як його поліпшити
Ти не боїшся труднощів і бід
Але на щасливий не сподівайся випадок!

Сумую. Просто сумно.
На душі погода сіра
Серце шалено метається
Як собачка шалена.

Загляну в «що було раніше»
Буду чекати знову заходу
Нічого вже не треба
Всі давно вже проспівано.

Дерева вологі стоять,
А листя мокрі блищать,
Щебече пісню соловей
На серці стало веселіше.

Прохолодний, свіжий вітерець
Красиво хмари підігнав.
Вже звук грому недалекий,
Дощ ніжно пісню зашепотів

Яка свіжість! Благодать!
Вдихаю повітря на повні груди,
І радість життя пізнавати,
Давайте, люди, не забудемо.

Здрастуй, добрий ранок!
Милий мій, ніжний друг;
Ти прокидаєшся, ніби
Сонце встає після хуртовин!
Ти прокидаєшся немов
Веселка над землею,
Море хвилюється рівне,
Небо над головою;
Ти прокидаєшся — птиці
Знову співають за вікном;
Ти відкриваєш вії —
Сонце заходить в дім,
Голуби знову воркують,
Чайок чути крик;
Боже мій, як я хочу
Зафіксувати цю мить!