Вірші про любов. Красиві вислови улюблених

Щастя не просто в тобі, ти й сама це довгоочікуване, п'янке щастя. Ти така красива, що я можу годинами дивитися на тебе, не на хвилину не відводячи очі. Ти незвичайна, чарівна, а головне моя. З тобою мені тепло, світло і радісно. Ти причина моєї посмішки, мій стимул, моя душа, моя краса і гармонія. Ти все найкраще, що могло зі мною статися, і я вдячний тобі за те, що ти зі мною за будь-яких обставин. Ти моя ніжність, моя любов, моя визначеність.

Я не можу забути твій голос
коли його чую тремчу
ти неначе вітер а я колос
я подумки до тебе лечу

Я так хочу сказати кохаю
але голос тремтить
що сталось зі мною не знаю
моє серце від болю кричить

Я не знаю що буде далі
чи будемо разом ми
ти знай що ти мене звільнила
від полону тьми

я нехочу тобі біль причинити
я на прірві десь там на краю
я одного лиш хочу любити
я на дорозі любові стою

Усе проходить усе минає
болюча рана не заживає
ти говорила прости і прощай
я іду ти мене не шукай

Я забути не зміг не захотів
і подумки до тебе я полетів
невже ми так забудемо все що було
ми будемо разом розлуці на зло

Я сяду в машину натисну на газ
і згадаю все що було у нас
забути не можна лише берегти
зі мною завжди будеш ти

Темна ніч забирає тебе назавжди
я благаю ти не іди
ранок настав а ми поряд у двох
нас розєднає напевно лише Бог

Коханий мій,
Ти мій герой,
Моя зірка,
Моя відрада.

До тебе хочу,
До тебе лечу,
Тебе люблю,
Обожнюю.

Кохана моя,
Обожнюю тебе,
Заздрю собі,
Що подобаюся я тобі.

А я тебе люблю,
І я тебе хочу.
Я щасливий бути з тобою,
Я за тебе горою.

У мою любов повір,
Тобі я відкрив двері,
Ти приходь в мій дім,
Ми будемо там удвох.

Я приготую нам чайок,
І подарую свій поздравок.

Послухай, згадай про мене,
Коли печаль тебе розбудить,
Коли чоловіча воля буде,
Твої бажання цілувати.

Послухай, згадай про мене,
Коли уві сні ти будеш плакати,
Коли тебе задавить сльота
І раптом захочеться літати.

Послухай, згадай про мене,
Коли окропить очі світлом
Коли затягне пісню літо
Про те, що треба просто жити.

Послухай, згадай про мене,
Коли відкриє дверцята щастя
І раптом у тобі заб'ється серце,
І так захочеться любити...

Ти мій навіки, назавжди,
Ти моя ясна зоря.
Любити тебе — таке щастя,
У спеку, мороз, заметіль, негода.

Спішу до тебе, мій дорогий,
Не потрібен мені ніхто інший.
Під ароматну каву,
Прийми мій теплий поздравок.

Тихо (місяць) співає свою пісню,
Дощ на струнах сумно грає...
В цей вечір, на жаль, ви не разом —
Ти сумуєш, і він там скучає.

Тільки думка, ніби птиця жива,
Понесеться до нього так безтурботно,
По шляху кілометри спалюючи...
І залишиться в серці навіки!

Спи спокійно, друже,
Спи без зайвих слів.
Чути тільки серця стук,
Добрих тобі снів.

Нехай присниться дивний ліс
Гори, хмари,
Моря гладінь і хвиль блиск,
Тиха річка.

Доброго ранку, світ!
Сонця проміння золоті!
Безкрайнього Неба широчінь!
Відблиски ночі застигли.

Вітер у вікно, як подих
Трав, вкритих росою.
Я ніколи не втомлюся
Бути поруч з тобою.

Я ніколи не забуду
Очей твоїх тепле світло
Ми з тобою будемо разом
Тисячі, тисячі років!

Вона в оксамиті потопаючий фронт
Шалено розкритих очей.
Вона ненаситний серцями бомонд
Грає modal-джаз.

Вона бруд поетичних калюж,
В яких пливуть хмари.
Кирпатий світом Молен руж
Сказав святошам: «Поки».

Вона вбитий в гітару горн,
Музика оргій і дна.
Вона мій єдиний вічний хор, але
Вона у мене одна.

Ти все так само незнайома
І відкрита лише трохи
Яким же вітром ти відома,
Куди веде твій таємний шлях?
Піде зима, хурделицею заметелит
Твій нескладний шепіт назавжди,
Пеленою снежною забелит
Всі мої наївні слова.