Вірші про любов. Коханим присвячується

Сьогоднішній день буде надзвичайно сумним, а все тому, що сьогодні я прощаюся з тобою. Нехай ненадовго, всього на пару днів, але це час для мене здасться вічністю. Прошу, повертайся якомога швидше, адже без тебе все життя шкереберть. Мій день починається з твоєї посмішки і закінчується твоїм поцілунком. Не лишай мене цього надовго. Я буду немислимо нудьгувати по тобі любов всього мого життя.

За обрієм сонця ніхто їх не бачить
Їх чують лиш ті, хто має Дар
Що не бачать їх всі, зовсім не значить
Що є вони ангели й живуть понад хмар

Чортів й дияволів нині не відчувають
Не помічають, не розрізняють
Створили собі жалюгідну подобу
"Їх не існує" - переконають
"Ангели є" - тамують злобу

Будужити все це споглядали
Тисячі літ, удень та вночі
Бачили - самогубць не зупиняли
Палили долі листи при свічі

Нащо існують тоді будужити?
- Вселяють у душу бажання
- До чого? - До існування.
Щоб смерть з ножей змити...

Будужити народ жорстокий
Вони бездіяльність. Хоча здатні на все
Здатні посіяти біль глибокий
В душу того, хто сам їм його принесе

..Хтось давно по світі
Будужитів постійно шукав
А цей світ їх давно знітив
Щастя цвіт давно вже відцвів...
Цей світ Дари всі їхні вкрав

Будужити тоді збудували
Свій світ. З майна, багажу були лише ночі
Безсонні. І життя усім дарували
Прийми його, якщо навіть не хочеш

Нехай присниться тобі, як сніжинки кружляють,
Як красиво вони раптом на землю лягають.
Нехай присниться тобі, що я поруч з тобою,
Самий ніжний, любимий і найрідніша.

Швидше хочеться додому,
Адже там мене чекає мій рідний,
Мій самий ніжний і коханий,
Так сильно мені потрібний!
Мені без тебе тут так сумно...
Хочу до тебе я сильно-сильно!

Лише вдалині я розумію,
Як сумую за тобою.
І долоню в кулак стискаю
Знову в думках про тебе.

Мені так погано! Я сумую.
Втратила я спокій
І всім на тебе ревную,
Хоч і знаю, що ти мій.

Моя душа летить, радіє
І знову образ твій малює.
Побачити знову тебе бажає
І без тебе знову страждає!
Я без тебе тут так втомився!
Адже ти одна мій ідеал!

Спокійної ноченьки, малюк.
Нехай сни твої летять в Париж.
Хочу сильніше тебе пригорнути
І добрих снів тобі бажати!

Я так втомилася від розлуки!
Хочу тримати тебе за руки,
Хочу йти з тобою поруч...
Мені більше нічого не треба!
І лише в розлуці розумію,
Як сильно за тобою сумую!

Ти поруч, тримаєш мою руку
І говориш, як я потрібна.
Я рада одному лише звуку,
Що говорять твої вуста.
Мені більше нічого не треба!
Адже я цього так рада!

Сонечко світить, але я не рада.
Пташки співають, тільки мені все одно.
В моєму світі є єдина правда —
Сильно кохаю я тебе одного.

Доброго ранку, сонечко ясне!
І не страшна мені, погода погана,
Адже я знаю, що зі мною поруч ти —
Мій символ неземної краси!

Крадеться сонечко зі сходу.
Вставай швидше, лежень!
Промінчик сонечка зловлю
І тобі я подарую.
Доброго ранку бажаю,
Тому що я тебе люблю!