Любовні вірші. Романтичні вірші про кохання

знову ваблять мене
далекі орбіти
світло сонця
планет і зірок
мені сьогодні
так хочеться жити
кохати любити
вперед зробити
ще один крок

знову ваблять мене
твоїх очей зеніти
їх висота
таємниць глибина
мені сьогодні
так хочеться жити
кохати любити
випить чашу
п'янку аж до дна

Я шукала тебе все життя...
Я чекала на тебе щщоночі...
Я боялась, що всі почуття
Дочекатись не зможуть ці очі...
Я боялась, що сонце зайде,
І що місяць не гляне в вікно...
Що життя пролетить, промине,
Ніби навіть його не було...
Я так довго шукала тебе...
По таємних куточках...Усюди!
По очах, по руках- все не те!!!
То не ти, то чужі були люди...
...Перша усмішка, погляд у очі...
Перший дотик, невинний цілунок...
І не спиться уже з тої ночі...
Ти найкращий від долі дарунок!
Я тобі все віддам! Ти скажи!
Хочеш серце? Чи душу? Чи тіло?
Хочеш все?.. Віддаю- забери!!!
Лиш тобі я довірюся сміло...
Серце б`ється у твоїх руках,
Твоїм подихом тільки живу...
Твої губи у моїх думках...
І ти мій!!! І у сні, й наяву!
Я шукала тебе все життя...
Я чекала на тебе щоночі...
Сонце, знай, я навіки твоя!
Подивися! Не брешуть ці очі...

Вже Сонце сіло за горою,
І раптом стало темно.
І розлучатися нам з тобою
Пора вже давно.
Співають в саду нам солов'ї
Та аромат квітів.
А десь- відблиску грози,
Але ні, не треба слів.
«Добраніч, милий мій» —
Сказала тихо ти.
Спокійної ночі. Ми з тобою
На хмарах мрії.

«Мені нудно і сумно. І нікому руку подати» —
Про Боже! Як це знайомо!
Бути може, ще раз почитати вірші?
Або піти з дому?
Туди, де могла б побути в тиші,
У окруженьи безсмертної Природи,
Де Слово Господнє волає до мене,
Кличе вже довгі роки.
Так може, Ісуса Христа
Визнаю бажаним я Іншому?
Мрію за Ним я йти до кінця.
Йду. Не хочу блукати колом.

Ранок добре йде,
Вести кращі несе!
Прокидайся швидше,
Відкривай ширше двері!

В будинок ти сонечко впускай,
Ну і став швидше чай.
Я йду на півдорозі,
Буду в гості скоро — чекай!

У всіх гріхах готовий заради тебе покаятися.
Тільки перестань мені снитися, моя красуня.
Кожен твій докірливий погляд розриває душу.
Прошу тебе, прости — і я буду вірним, слухняним.

Царює сонце на небі,
У місті ранок панує...
Як хотів зараз до тебе б,
Але мій телефон мовчить.

Прокидайся швидше рідна,
Чекаю твого дзвінка,
Щоб напередодні травня
До тебе прибігти назавжди!

Втома. Млявість.
Сніг і сльоту
Вдома як лапа або лапоть
Стоять і туляться іль сутуляться
А може просто плачуть, хмуряться.
Вони точнісінько такі ж як я
Нудьгуючі без тебе.

Як любить троянду соловей,
Роса блищить в траві,
Так Сонце дражнить. Серед гілок
Промені грають в тиші.
Але ні — яка тиша?
Шпак виводить трель!
А ти? Вставати давно пора!
Чудовий новий день!
Так ранок добрий вам усім,
Смішним і сумним, мудрецям,
Прямим проділах, і кучерям!
Вам всім сяє світло Сонця,
І краще свята — немає
Ні!

З добрим ранком, милий хлопчик!
Годі спати! Дивись — світло!
Сонце світить, як калачик,
І не спить село.
Милі колечка, чудо-чудеса!
Як мої овечки.
Ну, вставай, пора!
Оксамитові щоки. Губи — червоний колір.
Ти такий красивий!
І миліший — нема.

Тихо капають сльози,
Падають вниз на стіл,
Не знаю сумніше прози
І миті, коли ти пішов!

Я тепер шалено сумую,
Зустрічі чекаю тебе кличу,
Про тебе, милий мій мрію
І тебе одну кохаю!

Я не можу примиритися з втратою.
Смуток на душі у мене.
Милий поїхав. Але знову повернеться.
Вірю. Повернеться, люблячи...