Любовні вірші. Листи коханим у віршах
ДАВНО Я ТАК НЕ СУМУВАВ.
НЕ БУВ САМОТНІМ І САМИМ.
МАБУТЬ В МЕНІ ХТОСЬ УМИРАВ,
І СВІТ МОВЧАЗНИМ БУВ НІМИМ.
Я ВІДЧУВАВ В КЛІТИНАХ ВТОМУ,
ХРОНІЧНИЙ ГОЛОД СЕРЦЯ, СТРАХ.
Я ТАК ТОДІ ХОТІВ ДОДОМУ.
...ІЗ ПРАХУ ТИ І ЗНОВУ В ПРАХ...
СВІТ БУВ МОВЧАЗНИМ І САМИМ.
ЯК Я, ВІН СУМУВАВ.
Я РОЗУМІВ ЙОГО ТАКИМ,
МАБУТЬ ТОДІ ХТОСЬ УМИРАВ.
Сиджу на березі морському,
Сумую знову за тобою.
Дивлюсь на хвилі я шумливі,
І мрію знов про дні щасливі.
Хотіла б чайкою я стати,
До тебе часто прилітати,
Разом на хвилі подивитись,
І знов у небі притаїтись.
Хотіла б сонечком я стати,
Щоранку променем ласкати,
Коли б хмаринки напливали,
Одразу б дощиком стікали.
Водою в морі хочу стати,
Тебе навіки обійняти,
Не розлучатись ні на мить,
Адже кохання ще шумить…
Я вас люблю і Вас ревную, —
Молюся і щодня сумую...
Від тяжкої нудьги гину,
Ви де і з ким, — на жаль, не знаю...
Я зовсім цього не соромлюся, —
Візьму, так і в коханні признаюсь,
Віршем простим, оригінальним, —
І це зовсім не банально.
В ньому крик душі свій втілюю,
Почути «Так» від Вас мрію.
Болить серце і страждає,
Сказати «люблю» лише Вам бажає...
Сон лягає на очі твої,
Коли ніч приходить у наш дім.
Все навколо завмирає під чарами сну,
Підкоряючись закону чарівної природи.
Спи спокійно в любові цю ніч,
Мій прекрасний, рідний чоловік.
Я до тебе підійду в нашому сні,
Щоб залишити улюблений квітка.
Ніч-цариця знову зійшла на трон,
Знищивши горе і печалі.
Лише послухай, як з усіх сторін
Звуки колискової зазвучали...
Ось Морфей, нічний володар мрій,
Повільно у свої права вступає...
В його царстві немає місця для сліз,
Смутку і біди там не буває.
Спи, відкинувши сонм денних турбот,
Буде твій сон ніжний нехай і солодкий.
Вір, що день прийдешній принесе
Радість від відкриття загадок.
У цьому світі порожніх людей,
У цьому світі незначущих фраз
Скільки в карти продулось чортів,
Якщо Бог познайомив нас?
У цієї дріб'язкової суєти,
У царстві долара і рубля
Скільки нам зустрічались не ті,
До того, як застигла земля?
У прохолоді ночі ніжно тая,
Йде пекучий, жаркий день.
І все погане забуваючи,
Ти солодко спиш під колиска.
Її заспіває тобі береза
І кущ бузку під вікном.
І, довго чекав, самотній,
Вже постарілий, милий будинок.
Нехай тобі присниться радість
І дитинству близький куточок.
А вранці хай тебе розбудить
Мій ніжний тихий голосок.
Спокійної ночі милий друг
Ти заміниш мені цілих двох.
З тобою і літо й зима.
І не страшні нам холоду.
Хороших, добрих снів тобі.
Зберігаючи мрії не вір долю.
А я тебе не кваплю
Заснути зараз як я хочу.
Прокидайся, мій кошеня!
Чекає нас найкращий день.
Ми сьогодні будемо разом,
Тому вставати не лінь.
Прокидайся, моя радість!
Сонце вже давно зійшло.
Нетерпляче чекаю зустрічі.
Де і як? — мені все одно!
Лише б бути з тобою поруч,
Аромат волосся вдихати.
В цей день такий чудовий
Нерозумно — довго спати!
Нехай ніч втішить тебе, чадо.
Нехай зміцнить твій солодкий сон.
Закрий очі і десь поруч
Почуєш вітер, листя, шторм.
Бажаю міцних сил набратися,
Побачити у снах чудовий світ,
Де все можливо і реально,
Де кожен день, як сувенір.
Нехай в цих снах все буде гладко
І кожен вибір без помилок.
Закрий очі, адже в снах так солодко.
Ти спи, маля. Твій сон так близький.
Тихо. У зоряних ситцах
Дрімає неба звід.
Гай сріблиться
У отраженье вод.
Сторожкий звір і птаха —
Все навколо уві сні,
Тільки мені не спиться,
Зірок та місяця.
Ось вже перший кочет
Опівночі скрикнув...
Всім спокійної ночі,
Добрих снів і сил!
Мені без тебе світанок темніше ночі,
Туга в грудях терзає кожна мить,
Всього лише годину, а не вистачає сечі
І з грудей на волю рветься крик.
Страшніше тортури складно уявити,
Закривши очі я бачу перед собою,
Як ти смієшся, весело лукавишь,
Повертайся скоріше, прекрасний ангел мій.