Вірші про любов. Освідчення коханим
Буденні дні, буденні ночі
Вони, немов, у суєті
І лиш прекрасні твої очі
Запам"ятала я собі.
Я не забуду їх ніколи
Я пам"ятатиму завжди
Вони, немов, ті ясні зорі
Дивилися сюди, туди.
А я собі ловила погляд
Думки окутали мене
Перехопило мені подих
Як добре бачити тебе.
Дивилась в очі я тобі
І дивувалася собі
Чому так важко в них дивитись?
Невже боюся в них втопитись?
Немов моря, вони глибокі
Немов вода, блищать вони
А я стояла, і не знала
Що потонути можу в них.
Не знаю, що тоді в них було
Чи смуток, радість чи любов
Можливо, було все те разом
Можливо, інше щось було.
Мені ніколи не забути
Карі очі ті твої
І часом важко зрозуміти
Чому далеко так вони. . .
Ти коханий, дорогий мій чоловік,
Я з тобою пізнала справжнє щастя,
І тебе не разлюблю довіку,
Я знаю, ти закриєш від непогоди.
Ти моя вірність, ти необхідність,
Ти повітря мій, моя ти слабкість,
І без тебе нестерпно,
Адже ти єдина радість!
Мене ти підкорив давним-давно,
Я довго не могла повірити у це,
Але мені завжди з тобою так добре,
Що забуваю про все на світі,
Хочу тебе своєю любов'ю кликати
І більше нічого не згадувати.
Солодких снів любимочка моя,
Нехай тобі наснитися щастя,
Хай спокійною буде ніч твоя,
Я врятую тебе від усіх негод.
Висипайся, наберися сил ти,
Щоб новий день був цікавим,
Зручніше ти в ліжку умостись,
Обіцяю, ранок буде у тебе чудовим!
З добрим ранком моє сонце,
Радість очей і світло очей.
Щоб сьогодні все встигнути нам,
Прокидайся швидше.
Новий день вже на порозі
З нетерпінням чекає тебе,
Принесе він багато щастя,
Багато світла і тепла.
Теплим пледом я укрою
І на вушко прошепочу:
«Спи спокійно, я з тобою,
Я твій сон збережу».
Нехай присниться тобі літо,
Райський сад, де ми удвох,
Запах трав, квіти, світанки,
Як гуляли босоніж.
Я теплом душі укрою,
Від негоди збережу.
Доброї ночі! Я з тобою...
Я твій сон збережу.
Золотий мій чоловік,
Твій характер — диво,
Все, що зроблено тобою,
Довіку я не забуду!
Зовнішність, тіло і душа —
Просто ідеальні,
І ти завжди підтримаєш,
Хоч часи сумні.
Ти всюди і завжди —
Джерело позитиву,
Навчилася у тебе —
Треба жити гарно!
Прощатися мені з тобою неймовірно важко,
Хоч ненадовго ти сьогодні їдеш,
Нудьгувати я буду неймовірно,
З собою душу похищаешь.
Ти мені пиши частіше і дзвони,
Тримай мене ти, загалом, в курсі,
У снах до мене ти прийди,
Люблю тебе, і з нетерпінням чекаю.
У тебе відкрита душа,
І мене навіки полонила.
Мила, добра, ніжна
Ти повністю весь світ мій змінила.
Одну тебе все життя хочу я,
Називати своєї коханої.
Я без тебе звичайна людина,
Ну а з тобою, крила виростають,
Тебе не розлюбити довіку,
Твої очі завжди рятують.
Ти моя ніжність і тобі,
Свою я душу присвячую,
І я вдячний долі,
Що саме, з тобою літаю.
Ти яскравіше сонця, восхищаешь красою,
Ти дивуєш, впечатляешь всіх навколо,
І станеш ти легко мрією,
І не знайома тобі смуток.
І без тебе все життя вже не та,
Ти яскравість в неї вносиш,
І у тебе величезна душа,
Натомість ти ніколи ніщо не просиш!