Романтичні вірші про кохання

Здавалось все у що так вірила здійснилось.
Та хтось сказав, що це лиш сон.
Прокинувшись я загубилась,
а ти мене знайшов.

Ти клявся, що ніколи не відпустиш.
Коли літали ми у небесах.
Все знову й знову божився, що кохаєш.
Й моє життя тримав ти у своїх руках.

Здавалось все у що так вірила здійснилось.
Та хтось сказав, що це лиш сон.
Прокинувшись я загубилась,
а ти мене знайшов....

І знов пишу
знов згадую тебе,
твої прекрасні очі
такі далекі і ясні
як промінь сонця навесні
і знову плачу у душі,
і знов приховую що ти
зачарував своїм життям
своїм магічним почуттям....
і знов пишу,
знов згадую тебе,
твої пянкі уста,
твій мужній погляд в майбуття,
і знову хочеться вернутись,
але не можна, треба далі жити...
але це тяжко пережити,
в душі глибока рана завжди буде
її не склеїш, навіть і не мрій
ти уникатимеш мене, проситимеш щоб я забула,
але я буду сильна, обіцяю....
ти сам казав що я смілива,
ти сам казав що я вразлива,
та не вернути знову час назад...
нехай все буде так як має бути
адже життя-це класна річ,
воно одне, одне для всіх...

На небі зірочки засяяли,
Вже темно і тихо.
Ти скоріше спати лягай
І не сиди до пізньої ночі.

Морфей до тебе прийти готовий.
Уві сні побачиш все, що хочеш.
Бажаю тобі солодких снів.
Моя любов, спокійної ночі!

Доброго ранку моя ти скарб,
Прокинься, потягнися, усміхнись,
Ранок настільки добре у вікна стукає,
Їм ти скоріше, прошу, насолоджуйтесь.

Роднулька, любимка, нехай день буде ясним,
І багато хорошого тобі принесе,
Бажаю успіху, нехай все пройде гладко,
Багато чудес вже тебе чекає!

Місяць у тиші блищить яскраво,
Прохолодою освіжає ніч.
Спокійної ночі, спати так солодко,
Прокинутися щоб було несила.

Ти ніби ангел в моєму житті.
Ти той заповітний струмочок,
Що рятує життя у всесвіті,
Віддавши лише маленький ковток.

Так спи спокійно, доброї ночі!
Ти в моєму серці назавжди!
І ніколи ніхто не буде
Мені ближче і рідніше тебе.

Насичений турботами,
День підійшов до кінця.
Ковзнула тінь втоми
По твоєму обличчю.

Відкинь переживання
І оченята закривай.
Місяць дивиться в віконечко:
«Спи солодко, відпочивай!».

Бути може, завтра життєвий
Ти здійсниш ривок.
Сил наберися. Нехай буде сон
Спокійний і глибокий.

Я без тебе не уявляю своє життя,
Так уявляти не хочеться мені зовсім,
Ти моя ніжність, ти ж моя вись,
Ти світу цілого мені в сотні разів дорожче.

І про кохання своєї хочу кричати,
Ти насолоду моє ти радість,
З тобою про все можу я забувати,
Ти моя найулюбленіша солодкість!

Спокійної ночі, добрих снів,
Зараз летиш долину «Сон».
Там фей ти добрих зустрінеш,
І в казку відразу потрапиш.
А казка буде така красива,
І в ній станеться диво,
Але не пропусти його!
Швидше очі ти стули,
І ти побачиш там вогні.
Біжи з скоріше до них вперед,
І побачиш свій квітка

Добраніч, сонечко моє!
Я так хочу уві сні тобі наснитися...
Нехай прилетить до тебе, минаючи всі,
Моя любов, як казковий птах.

Тебе я в гості запрошую — в сон,
А ти — мене приснитися запрошуєш...
І вірю я: з початку всіх часів
Можливо все, якщо любиш і мрієш.

Твій сон — як небосхил в погожий вечір:
Він ясний, безтурботний і глибокий.
Для нас з тобою він приготував зустріч —
Земної сну затишний куточок...

Спи солодко, ангел мій. Я про тебе
Сьогодні буду думати до світанку.
Я не засну, але буду в твоєму сні.
Трохи позаду, там, за спиною десь.

Спокійно спи, хай триває до ранку
Полонення в обіймах Морфея.
Нехай зупиняться навколо справи,
І феї в ніжному сні тебе жаліють.

Літай! Уві сні адже немає обмежень.
Парі, не знаючи неба стелю.
Я буду там, з тобою, без сумнівів,
Як ласкавий, турботливий щеня.

Нічого приховувати не буду,
Все, як є, тобі скажу.
Я тебе люблю! Ти чудо!
Почуття ці доведу.

Попроси, про що ти хочеш.
Все тобі віддати!
І мрію дуже-дуже
Я тебе поцілувати!

Не хочу я розлучатися
Ні за що і ніколи,
Для мене немає більше щастя,
Ніж з тобою бути завжди!

Ти вже, напевно, засинаєш
І не згадуєш про мене.
Я гадаю — знаєш чи не знаєш,
Що давним-давно я чекаю тебе.

Я тобі бажаю щасливих снів —
Найдивовижніших з снів!
Щоб в їх глибині неквапливою
Зустрілися ми з тобою знову.