Вірші про любов. Любовна лірика

Я звикла розраховувати виключно на себе, бути сильною і незалежною, але з тобою я змогла дозволити собі бути слабкою. І ти знаєш, це непогано, особливо, коли зі мною такий впевнений, цілеспрямований і поступливий чоловік. Ти заново відкрив мені світ, наповнивши його новим змістом. Я цілком віддана тобі, і мені це подобається. Мені подобатися занурюватися в царство Морфея і зустрічати з тобою новий день, готувати тобі сніданок і вечеря, розмовляти про все на світі, та й просто мовчати, насолоджуючись нашої спільної тишею, нудьгуючи в твоїх міцних обіймах. Дякую тобі мій немислимий. Ти подарував мені новий світ, в якому править любов і надійність. Я люблю тебе, віддаю тобі своє серце і душу.

Ти впечатляешь, поражаешь, дивуєш. З тобою комфортно, спокійно і нескінченно добре. Ти неймовірний, чесний, світлий, привабливий чоловік, який роблять моє життя яскравим і інтригуючою. Не можна не відзначити, твою чудову посмішку і добрі очі. Ти іскорка, яка заряджає позитивом все навколо. Мені дуже пощастило, що ти зі мною, що ти є в моєму житті і в моїй долі.

Кохаю я і більш нічого вже не треба!
Ні вищих слів, ні цієї сліпоти
Це відчуття, як летіти птахом біля неба
Кохаю я, за це мене прости...

Кохаю я, так сильно і безмежно
Так пристрасно, як неба горизонт
Ти знаєш від Тебе став залежний
І занурився із серцем в унісон

Кохаю я, можливо вже свою, єдину
Таку цікаву, вірну вже мою
Ти знаєш, не Твого серця та провина
Що закохалися, як квіти у раю

Кохаю я і ніжно вже зустрілися вуста
Вони давно скорилися коханню
Ти змінила час, а я вже інший став
Кохай і Ти мене, до наступного світання!

Зустрілись вперше ми з тобою,
На перехресті всіх шляхів,
Ти ішла красивою ходою,
І почерк твій я полюбив,
Підійшовши- ніжно посміхнулась,
Взаємно теж я відповів,
А серце моє ще сильніш забилось,
Бо любов свою зустрів!

Ранок таке прекрасне,
Ти для мене сонце ясне,
Яскраве, печеня, вабить,
Світле і сьогодення!

Мене на день новий надихаєш,
Почуття, своє тепло даруєш,
Нехай це щастя триватиме,
Любов'ю допоможе напитися!

Інтелект у сто карат
Важко взяти лише напрокат.
Але тобі тут поталанило —
Мозок працює завзято!

Досконалості немає меж,
Але я ще хотіла сказати —
Краса під стати розуму,
Пощастило ж кой-кому!

Все наше життя приходить неспроста,
І лише тоді коли вже не чекаєш,
Моя любов до тебе чиста,
Душа до тебе прагне знову і знову,
Ти моє життя, моя любов...
Як добре, що життя нам подарувало чудо,
Любов прийшла з нізвідки,
І все навколо чарівно змінилося,
І серце шалено забилося,
Душа літає і розбурхує кров,
Все це зробила любов,
Здійснила всі мрії,
І в житті з'явилася (ся) ти.

Моє серце ниє, стогне,
Рветься, не вгамувати.
І душа, як на долоні,
Можна все зрозуміти.

То блідну, леденею,
То горю вогнем.
Сонце, я тобою хворію.
Я тебе люблю!

Я хочу тобі при зустрічі
Про любов сказати.
Заглянути в очі з посмішкою
І поцілувати!

Ніч нехай подарує відпочинок тобі,
Все вийшло щоб у новому дні,
Сни прекрасні нехай насняться
І в реальному житті здійсняться.

Я поруч з тобою, допоможу заснути,
Хочу, щоб був на двох цей шлях,
Щоб ми прагнули і об руку йшли,
І Щастя дорогу свою здобули!

Спустився вечір за вікном
Тихенько дуже.
Мені шкода, що ми не вдвох.
Спокійної ночі!

Хочу я разом засинати
І прокидатися.
Хочу прийти і назавжди
З тобою залишитися.

Та зранку буде все,
Як ти захочеш.
Настане день, ну а поки...
Спокійної ночі!

Я тобі зізнаюся в любові
І в очі твої подивлюся,
У них побачу небесний світ
Наших почуттів незрівнянний світанок.

Ти натхнення і мрія,
Вогонь, добро і краса,
Любов нашу хочу зберігати
І щастя на двох ділити!