Вірші коханим

Як солодко пахне кохання
Як солодко пахне життя
Трояндовий дощ вкрив все ложе
Й бажання горить,як зоря

На ранок проснувшись в обіймах
Відчути твій дотик руки
Я в далеч лечу мов на крилах
Згубити,а може знайти

Я скрізь бачу образ і погляд
Мене від біди береже
Він наче не пройдений спогад
Що всюди за мною іде

І ніч наближається знову
Лаванда пронизує дух
Не чути із вуст аніслова
Спинився на вулицях рух

Для тебе цей вечір коханий
Для нас ця розсіяна мить
І час так летить не помітно
Нікуди не треба спішить

Нам просто потрібно забути
Як в душах бриніла печаль
І подихом світла вдихнути
Всі біди розбить як хрусталь

Все буде як в казці- я знаю
Ми будемо поруч завжди
Тебе,лиш тебе я кохаю
І знову троянд пелюстки

Повір,я ніколи не зраджу
Твої і свої почуття
Провини рукою розгладжу
І знай,що я тільки твоя

Давай не будемо думати про погане!
Нам добре удвох, а це важливо.
Ми життя в любові і щастя проживемо,
Переносячи всі труднощі відважно.

Доброго ранку — щастя бажаю,
Сонця промені і обійми дарую!
Все це означає, що дуже сумую,
Все це означає, що сильно люблю!

Доброго ранку тебе обіймає,
Входить без попиту тихенько в твій дім,
Ранок успішний твій день віщує,
У цей світлий день ми будемо удвох!

Я від любові до тебе парю.
Вона подарувала мені крила.
Свою долю дякую,
Що це почуття мені відкрила.

Крізь через всі шари Всесвіту,
Вітру, пустелі, океани,
Нехай неодмінно компліменти
Виконають добрих думок плани.

Тобі, такій людині,
Будь рідко в житті зустрінеш,
Бажаю безліч успіхів.
Адже ти собою простір лікуєш!

Не виношу з тобою я розлуки,
Ніби ножем мені по серцю.
Знову період внутрішніх страждань,
І в сірому кольорі дні наступають.

Розумом я розумію — не на довго,
А серцю не можу я пояснити,
Що часу пройде зовсім не багато.
І разом, як і колись зможемо бути.

Зрозумій, моя любов, я для тебе живу,
Дихаю і кажу часом нескладно.
Зараз в прекрасні твої очі дивлюся.
І розумію, що закохався(лась) я безоглядно.

Ти винось суворий вирок,
Ти не томи нещасного гульвісу.
У погляді бачу я німий докір.
І від того мене мучать біси.

Давно з тобою розлучилися,
Шляхи-дороги розійшлися.
Ніким один одному ми залишилися.
Мрії забыылись, не збулися.

Нехай були щасливі колись,
Мріяли бути разом навіки,
Але життя внесло корективи так просто,
Розлетівся На друзки щастя нашого ковчег.

Ти для мене тепер ніхто,
Чужий перехожий чоловік.
В душі моїй зовсім темно,
Лежить, не тане торішній сніг.

Місце для лірики раптом з'явилося,
Муза в атаку під вечір поспішає!
Ви мені скажіть, що раптом сталося,
Що ж моє серце так швидко стукає?

І мій діагноз знайомий і зрозумілий
Всім, хто коли-то і сильно любив!
Я зізнаюся тобі швидко, невнятно
Я про кохання закричу з усіх сил!

Краще неба і квітів,
З масою внутрішніх світів,
Безмежною добротою,
Слів і думок красою

І з прекрасною душею.
Хочеться з тобою спокою,
Радіти дню і світла,
Разом провівши бесіду.

Сьогодні хмуриться природа,
Сьогодні йде дощ з ранку.
Зовсім не ладиться робота,
Все тому, що немає тебе.

Хвилююся і переживаю,
Ти видужуй скоріше.
Здоров'я міцного бажаю,
І більше, чуєш, не болів.