Найкрасивіші слова коханим

Чи сьогодні зустрінемось ми???
В глухій, безглуздій метушні…
Чи знову підійдеш до мене, як в минулий раз,
чи розлука розлучила навічно нас???
Може я не така, яку ти хотів???
Може ти не мій ідеал???
Але серце сумує і мчусь я щосили, на зустріч…
На яку, може, ти не прийдеш…
Хто зна? Надіюсь, прийдеш і серце своє мені сьогодні віддаш,
бо не прийняла його минулий раз, а сьогодні - прийму…
бо я зрозуміла, що кохаю тебе…Що люблю…

Ти не уявляєш, як я скучаю,
Коли тебе не бачу, а коли побачу
Ще палкіше кохаю тебе.
Сьогодні ми напевно побачимося,
Я дивлячись на тебе буду відчувати смуток,
Бо не можу тебе обійняти, поцілувати, а ти?
Що будеш відчувати ти?
Цього ніхто не знає,
А може у глибині душі у тебе є якісь почуття до мене,
Але ти їх ніколи не зможеш показати…

Змінити натуру складно.
Отпираюсь я, але все ж
Мною любов опановує,
Серця струни зачіпає.

Таких людей, як ти, небагато.
По пальцях можна порахувати.
Талант і доброта від Бога.
До того ж царствена стати.

Тобі підвладні всі науки.
Все горить в твоїх руках.
З тобою поруч не до нудьги.
Ти краще за всіх у будь-яких справах!

Твій добрий норов і благородство
Гідні усіляких похвал!
І кажу «спасибі!» Богу
За те, що мені тебе послав!

Душу не лікують мікстури,
Немає адже температури.
Ах, все зрозуміло — люблю.
Більше не лікую.

Не можлива любов без розлуки,
Не буває кохання без туги,
Кажуть, ну візьми себе в руки,
Тільки в'януть веселощів паростки.

Що за користь, закриваючи очі,
Милий образ прагнути дізнатися,
Ох, розлука, ти тітка і зла,
Але з тобою я зможу впоратися.

Вона приходить тихо, непомітно,
Але в серці кожному бачить куточок,
І оселившись манить непримітно,
Наповнивши душу щастям в малий термін.

Люблю тебе, але все ж не знаю
Про почуття як мені розповісти,
У своїх фантазіях мрію
Тебе обняти, поцілувати.

Розлучать завжди нелегко,
Коли душі поріднились в одну,
Стали цілим і неподільним,
Один без одного вже важко,
Але буває, що необхідно,
Ненадовго в розлуці побути,
Що б злитися знову воєдино.

Вже не продовжити наше побачення
І неминуче розставання.
Що ми з тобою упустили?
Як почуття ми не зберегли?

І ось година розлуки близький.
І життя інша кине виклик,
Але чому ж мені так сумно?
І що ж на душі так порожньо?

Ще не затягнулася рана,
Ще не отримали права
Пробачити, відволіктися і забути,
Розлуку нашу пережити.

Любов, як сонце хай сяє,
Двом дарує нам дива,
А я лише одного бажаю:
Глибше заглянути в очі.

Моя любов до тебе ховається всередині,
В ній всі думки, справи, мої вчинки.
Її не сховаєш в мережі, подивися,
Вона не ділить щастя на хвилинки.