Вірші про любов

Купатися , тонути , поринати …
Вмирати ,виринати і вдихать.
Вдихать повітря і тепло ковтати
І більше ні на що не промінять.
Поринути в твоє тепло і світло,
Не бачити ні вітру ні дощу.
Краплинки меду з рідних уст знімати
І росами вмиватись у гаю.
Не відпущу , не зникну , не зітлію
Заберу душу , очі заберу.
Віддам все світло , ніжність і безмежність
Все лиш за те, що я тебе Люблю

Пішла любов і згасли зорі.
Ти зник назавжди із мого життя…
А серце гірко-гірко плаче од болі,
І більш не прийму твого каяття.

Більш не почую ніжне слово,
І тих обіймів твоїх рук.
Не буде зустрічей у дома,
Більш пережить не зможу мук.

Між нами була завжди прірва,
Розтягнута на десять літ.
Але стріла Амура враз пробігла,
І ми почали будувати міст.

Ми будували та не знали,
Що одного дня впаде навік.
Ми від кохання були п’яні,
А тепер кажу:»Як ти міг!»

Сьогодні міст упав, і ми з тобою
На різних морем берегах.
Та не пливеш ти вже за мною,
Чужою вже для тебе стала я.

На березі стою самою,
Хоч прибувають кораблі.
Вони звуть мене з собою,
Так хочуть місце у моїй душі.

Та я не йду, стою сама,
Серце ниє, ниє і гуде.
А на щоці блищить сльоза,
Та знаю, що він більше не прийде.

Коли ми познайомились, стояла осінь
Коли тебе не стало - була весна.
Провела я пів року із тобою,
Й розтанули на сонці почуття.

Я звинувачувань казать не буду,
Бо ти і так їх знаєш сам.
Тебе я викину із серця і забуду.
І буду жити радісним життям.

Я лиш одного в тебе прошу,
Не забувай про мене вмить,
Згадай колись, що я тебе кохала.
Так вже ніхто тебе не зможе полюбить.

Прийми у подарунок море,
Нехай тебе пестить.
Прийми у подарунок сонце,
Нехай у холод зігріває.
Ще тобі в дар вітер,
Розжене нехай біди.
Лише для тебе нехай зірки,
Горять вогнем перемоги.
Нехай для тебе — всі ночі,
Щоб сни удачі снилися,
І тільки птахи щастя
Над головою кружляли.
Вручаю тобі душу,
Любов'ю що алеет.
І знай, що моє серце,
В любов щиро вірить.

Тебе любити — моє бажання.
Ти для мене зірка в темряві.
В тобі, моє зачарування,
Весь сенс життя на землі.

Ти для мене як натхнення,
Що окрилює душу мою.
І, забувши про всіх сомненьях,
Я голосно прокричу: «Люблю!»

Обличчя і посмішка рідна —
Я все тобі ніжно люблю.
І почуттів не соромлячись, не приховуючи,
З тобою про любов кажу.

І погляди твої, і рухи
Ловлю я одним диханням.
Ти можеш підняти настрій
Простим появленьем своїм.

І серце тріпоче голубкою,
Зрадницьки голос тремтить.
І все — і очі, і вчинки
Про почуттях моїх говорить.

Любити тебе — захват чудовий!
Любити тебе — мій наркотик!
Але без тебе світ стане прісний.
А ти мені даруєш Рай земний.

В твоїх очах я потопаю.
Від твоїх рук по тілу дрож.
Нехай не завжди у нас все гладко,
Нехай часто сперечаємося — ну і що ж?

Зате ти даруєш мені блаженство.
І нам не скучно ніколи.
Я дорожу тобою безмежно.
А разом «горе — не біда»!

Ти є! Мені більшого не треба.
Про що можу ще мріяти?
І не дивлячись на всі перепони
Що можуть попереду вставати,
І не дивлячись на злі чутки,
Поради, нібито друзів:
Що ми один одному не підходимо,
Розлучитися краще нам скоріше.
Ні! Відмовитися не можливо,
Не від любові, не від тебе!
І нехай мені буде тричі складно
Я все зможу стерпіти люблячи.

Про кохання говорити не важко,
Якщо в почуттях впевнений своїх.
Коли поруч ти, у цю хвилину
Створений світ лише для нас двох.

Я люблю тебе дуже-дуже!
Образ в серці зберігаю я твій.
Нехай все буде, як ти захочеш.
Я завжди буду поруч з тобою.

Ти моя радість і спасіння,
Моїй ти життя яскраве світло,
Моє нічне натхнення
І ти мій ранковий світанок.

Коли ти поруч, я літаю,
А в серці полум'яний опік.
З тобою однієї лише я мрію
Звершити над зірками стрибок!

Коли удвох — навколо цвітуть сади
І я зриваю для тебе чарівні квіти.
Але лише исчезнешь ти —
Зникне все — ти не спалюй мости.

Твоя любов вселяє в серце рай,
Вона мене оберігає від бід
І крила дарує і кричить: «Злітай!
Туди до зірки, де ангели літають!»

Там високо літати ми будемо вічно,
Адже наші почуття не дозволять нам впасти,
То буде фантастична зустріч,
Я за неї можу і життя віддати.

Я люблю тебе так давно,
День і ніч про тебе всі думки,
Нас розділяє лише одне —
Паралельні наші життя.

Твій вогнище для мене табу —
Розвела нас чутка лиха.
Не гніваюся я на долю,
Видно, доля у нас така.

Але я знаю: ти не даремно
Ночами мене згадуєш...
Від любові втекти не можна,
І ніяк себе не обдуриш.

Усієї душі моєї жакую ніжність
Я люблячи і хвилюючись, дарую,
Досвітній безкрайність неба,
Романтичних вечорів зорю.

І бажаю чудових миттєвостей,
Чудових зустрічей і подій,
Нехай звучить світ капежом весняної,
Повної радісних нових відкриттів!