Вірші про любов. Смс коханим

Лиш ти залишишся для мене
Єдиним щастям на землі
Єдиним променем надії,
Який зігріє мої дні

Солодким спомином на серці
Залишуться твої вуста
І ніжним дотиком відвертим
Оселяться у моїх снах.

Лиш ти наснишся серед ночі
І я одразу посміхнусь
Коли тримаю твої руки
Я вже нічого не боюсь

Лиш ти то сонце у житті,
В яке закохуюсь щомиті
У твої коси золоті
В очей твоїх морську блакить...

Спогади-не ті,що були
І слова-не ті,що чули.
Почуття давно вже інші,
Кольори вже яскравіші...

Погляд цей лікує рани,
Дотик знищує обмани,
Поцілунок вже палкий
Хочеш бути там,де він!

Прокидаєшся вже зранку,
Відчуваєш гірку правду...
Це лиш сон!Слова тут зайві!
І нічого це не варте!

Йдеш на кухню,як завжди...
Там вже кава і рядки:
"Добрий ранок,як спалося?",-
підпис,смайлик,дика роза...=)

Важко втримати усмішку,
Зрозуміти суть...вже іншу!
І сказати-це не сон!
він єдиний,хто знайшов...

Шлях до серця-не простий!
Хочеш правду-заслужи.
Будем разом? Я не проти...
Ти- і я...життєвий спокій...

Сьогодні день якийсь дивний...
Мовчати так складно про кохання.
І тому моє зізнання,
Прошу, будь ласка, прийми!

Ти унікальний чоловічок.
От тільки серце на замку.
Я не прошу тебе про що.
Лише про лист або дзвінок.

В поранене серце твоє
Ніхто потрапити поки не зміг.
І я в надії лише мрію,
Що знімеш для мене замок.

Я насмілюся відкрити вам таємницю,
Мені доводиться жити в раю.
Зовсім негадано неждано
Дізнатися довелося нове відчуття — «я люблю»...

Як це солодко, приємно
І мої подяки
Я висловлюю Вам за те, що просто існуєш,
І може незабаром мені взаємність адресуєш.

Ах це почуття манить, так чудово,
Життя проживаю не марно
Люблю я Вас і разом з цим
Мій світ став яскравим, вічно річним.

Люблю всім серцем і душею.
Тривожно мені трохи
Взаємність, отримаю відповідь?
Але, я не кваплю,
Може спочатку зустрінемо ранковий світанок?

За хмарою горить захід
І ховає сонце обрій,
«Добраніч!» — кажуть,
Вони тобі, і близький сон.

«Добраніч!» — день пройшов,
Пройшов долі ще виток.
Сон цілющий прийшов,
І від нього нехай буде пуття.

Любов і сон нехай исцелят
Твої стомлені очі,
Нехай життя кипить і дні летять
І нехай горить твоя зірка.

Ось і промчав день в працях.
На небі зірка рання
Засяяла, і примовкли птиці.
Вже злипаються вії.

Прийшла пора лягати спати.
— Хочу тобі я побажати,
Коли твої зімкнутися очі,
Чудесних снів! Спокійної ночі!

Нехай тебе не потривожать:
Ні шерех гілки обережною,
Ні вітру північного стогони
У дремотных яблуневих кронах.

І нехай зірка твоя горить
До ранкової зорі!
І щоб Бог тебе берег,
Я помолюся на образок.

Люблю... і серце завмирає,
Не б'ється, наче, і мовчить.
Люблю... від цього літаю,
Від цього душа кричить!

Люблю вас так, як мати дитя,
За все пробачити можу люблячи,
Від почуттів мене переповнює...
Ви сенс життя для мене.

Нам разом точно по дорозі,
Я просто таю від любові.
Дозвольте увійти у ваше життя,
І вас купати у своїй Любові!

Вже у віконце сон постукав,
І тихо звучить колиска.
Спокійної ночі тобі побажав,
І поруч ліг у постіль.

І нехай місяць, і зірки,
Зберігають твій тендітний сон.
Він небесами створений,
Нехай гріє щастя в ньому.

Хай буде добрим, ніжним,
Несучи в собі любові приплив,
Нехай дарує нові надії,
Як чистої ковток свіжості.

Місяць зійшов не небі темному
І освітила далекий шлях у твій дім.
Згораю в очікуванні томної
Побачити прекрасний лик за вікном.

Хочу лише побажати при яскравих зірках,
Не переступаючи навіть твій поріг:
«Спи солодко, наче птахи у гніздах,
І, немов нераскрывшийся квітка».

Люблю тебе-немає слів прекрасніше,
І нікого прекрасніше, ніж ти.
І бути з тобою мені небезпечніше,
Ніж стрибати в безодню з висоти.

Але не можу я відмовитися,
Від цих ніжних, милих очей.
Хочу в любові тобі зізнатися —
Ти найцінніший мій алмаз.

Я подарую тобі місяць,
Запалю на небі зірки,
І щастя людям подарую,
Поки ще не пізно

Раскину в поле насіння,
Поллю святою водою.
Нехай у світі буде Мир завжди,
Поки є ми з тобою.

Ці Слова я прокричу,
І світ прокинуться від сну.
Вся життя провалиться в пітьму,
Коли нас раптом не стане.

Ми не знали, як буває,
Думали, що ми живемо,
Але тепер-то розуміємо,
Що ми життям назвемо.

Це ти і я — ми разом,
Це ти і я — завжди.
Всі інші — недоречні,
Все інше — нісенітниця.

Як же хочеться зізнатися,
Подарувати тобі весь світ,
Натхненний, окрилений,
Просвітлений від любові.