Визнання коханим

Без тебе, моє серце б`ється повільніше
З тобою ж виривається з грудей
Ти ангел мій небесно-білокрилий
Даруєш радість і любов мені
Твоя любов то є великй подарунок
Його з повагою по особливому ціную
Твої слова, слова кохання що ти мені говориш
Такі приємні, лагідні й важливі
Вони не мов би ніжний дотик сонця що зігріває серденько моє

Без тебе, моє життя не має сенсу
З тобою ж вічність хочеться прожити
Ти та яку я весь цей час чикав,
Ти та яку люблю я дуже сильно
Таку любув в мені ніщо не зможе зруйнувати:
Ні час, ні хтось, ні смерть що прийде в певний час за мною
Вона безсмертна й непідвладна цьому світу.
Моя любов така великак як і океан,
І всю безмежність почуттів своїх дарую я тобі від всього мого серця.

Без тебе, повільно плине час
З тобою я про нього забуваю
Хоча моментами його бажаю зупинити,
Щоб він у нас не забирав приємні миті щастя
Але ми все ж таки продовжуємо жити далі
І це життя - я впевнений що буде добре все у нас
То день, то ніч міняються місцями
Вони скорочують той час що був відведений до зустрічі між нами
Люблю тебе, одну тебе я так люблю на цьому світі.
Люблю й цілую в губи свою кохану половинку
Люблю, люблю, люблю тебе я дуже сильно.

Іноді так в житті буває,
Улюблених ми ненавмисно ображаємо,
Потім непросто просити вибачення.
І можна так образи накопичити.

Пробач мене, моє рідне сонце.
Я не хочу, щоб було тобі боляче.
Якщо раптом поранили тебе мої слова,
Пробач мене, прости, любов моя.

Прости мене за цей вдачу,
Прости мене за ці сварки.
Пробач за те, що був неправий,
Прости мене за наші суперечки.

Прости мене за всі образи,
Що завдавав тобі не раз.
Нехай буде минуле забуто,
Ми знову всі почнемо зараз.

Прости мене за кривди,
Нерозуміння, неповага.
Помилки свої визнаю.
Клянуся, я їх не повторю.

Хочу, щоб все було гладко,
У справах так і в особистому в порядку,
Зусилля всі докладу,
Але відносини я втримаю!

Прости мене. Не треба, не сердься,
Адже люди помиляються часом.
Я без тебе не сплю — хоч не лягай.
Прагну до тебе я всією своєю душею.

Прости мене, адже я не спеціально.
Напевно, просто невдалий день.
Мені без тебе погано і сумно,
Мене долає смутку тінь.

Прости мене, я тобі обіцяю:
Такого більше я не допущу.
Я по тобі сумую немислимо
І кожну мить бути поруч я хочу!

Ти повір, іноді так буває —
Сварки рідкісні нас дошкуляють.
Я прошу на мене не гніватись
І можу хоч сто раз вибачитися.

Вибач за мою поведінку,
Вибач за безглуздість миті,
Вибач за хвилину розлуки.
Ти повір, для мене це муки!

Немає нічого гірше, ніж зустрічі чекати,
Хвилини тягнуться, як вічність.
Хочу скоріше тебе обійняти
І подарувати тобі всю ніжність.

Сумую я шалено за тобою!
Тебе не бачити — для мене велика мука.
За що мені таке випробування?
Нестерпна, гнітюча розлука.

Ти знаєш мій непередбачуваний характер.
Ти знаєш, що сказати можу я,
Коли в запалі — до речі й не до речі.
Коли мене на крилах дурь несе.

Не ображайся, все ж не зі зла я.
Все це — біс в ребро, я правду кажу.
Моя душа болить. Прошу вибачення!
Пробач. Весь твій (Твоя). Сумую і люблю.

Бажаю снів тобі хороших,
А дозволиш — я в сон прийду,
Прилягу поряд тихенько,
Прижмусь, поглажу і... піду.

Хай сон твій Боженька береже!
Спокійно і солодко спи!
І Божий ангел прилетить
І встане біля ліжечка.

Твоє серце скривджене мною,
На душі тяжкий камінь лежить.
Я собі одну вільність дозволю:
Я смію просити вибачення.

Ти прости, що склалося ось так...
Совість мою душу розриває.
Ти мені дай лише один тільки знак,
Що пробачиш, і мені відразу легше стане.

Я визнаю свою провину,
І совість мучить жахливо.
Прошу, будь ласка не злися
Та не дивися ти так безпристрасно.

Не муч образою своєї,
Пробач, молю, мене скоріше!
Помилку я усвідомлюю
І дуже сильно шкодую.