Смс коханим. Лист коханим

Скажу тобі такі слова...
Ті що вже давно лежать у моєму серці...
Ті що значать для мене дуже багото...

Перше слово це...Я!
Я це той хто неможе без тебе...
Я це той хто завжди ціннить тебе...
Я це той хто хоче бути всім для тебе...

Друге слово це...ТЕБЕ!
Тебе буду я любити...
Тебе ніколи не залишу ...
Тебе нікому не віддам...

Третьє слово це...ЛЮБЛЮ!
Люблю все що звязане з тобою...
Люблю прокидатись разом з тобою...
В моєму серці ти одна...і другої не треба.

Посміхнись якщо дощ за вікном,
Посміхнись хоч на серці погано,
І тоді вийде сонце, воно
Залікує усі твої рани.

Посміхнись коли пісню почуєш,
Що при зустрічі завжди звучала,
Посміхнись і повір що в житті,
Не завжди усе так погано.

Посіхнись і тобі посміхнуться,
Все навколо немов оживе,
Знай що в світі завжди десь знайдеця
Людина, що назавжди полюбить тебе.

Ти за день так измоталась,
Напрацювалася, втомилася.
А тепер ти відпочинь,
Ніч в твоє вікно дивиться.

Ти, кохана моя,
Подивися, в небі зірка
Для тебе горить.
«Доброї ночі!» — каже.

Так швидше засинай,
Свої оченята закривай.
Тебе ніжно обійму.
«Доброї ночі!» — прошепочу.

Ти як прозора вода
У гірському джерельці.
Ти як чиста сльоза
На твоїй щоці.

Ти прекрасна й струнка.
Ти — моя кохана,
Моє життя, моя душа,
Сонечко ти дивна.

Милосердя і доброта
У тебе в крові.
За тобою — хоч на край світу,
Просто поклич.

Ох вже це розставання,
Серце ледве дихає.
Ти почуй мої зізнання,
Може передумати варто.

Я люблю тебе навіки,
Мій коханий, дорогий.
Важко мені з тобою розстатися,
Знати, що більше ти не мій.

Чому так складно
Просто бути разом?
Як же в житті можна
Тебе не любити?!

Частенько тебе я в душі згадую,
Забути не можу, за тобою я сумую,
Рідний і улюблений мій чоловік,
Ти в моєму серці оселився навік.

Мрію, як ти доторкнешся до мене
І нас закрутить поцілунок в тиші.
Про зустріч з тобою мені залишилося мріяти,
О, як приємно тебе згадувати!

Сумно, що тебе зараз немає поруч,
Моє серце постійно плаче від розпуки,
Моя кохана, шукаю тебе у натовпі я поглядом,
Але ж між нами кілометри пролягли.

Повертайся скоріше, я по тобі сумую,
Довгої розлуки повинен бути кінець,
Про поцілунок я твоєму мрію,
Не повинно бути розставання у люблячих сердець!

О, жінки, ви так прекрасні і гарні,
Ви всі хочете бути щасливі.
І багато залежить від чоловіка,
Який буде поруч біля вас.

О, жінки, я вас так розумію,
І більш того, вас сильно поважаю.
Але ви мене за все пробачте,
Адже я люблю одну лише серед вас.

Її одну навіки я полюбив,
І так її люблю, що вже немає більше сил.
Хочу, щоб поруч ти завжди була,
Найулюбленіша жінка моя!

Люба, вибач мене,
Будь ласка, за цю дурість.
Я не знаю, чим я думав,
Немов я впав у ступор.

Я тебе люблю, рідна,
Сильно ти не гнівайся.
Я ж хороший —
Просто ближче придивись!

Ти для мене небо,
Земля під ногами.
Вибач мене...
Обійми руками!

Рідна, мила дівчина,
Я був не правий, прости мене!
Хочу я чути твій сміх дзвінкий,
І бути з тобою день від дня!

Мені здається, що я часом
Раптом стаю сам не свій.
Але разом будемо ми з тобою:
Навік ми зв'язані долею!

Прости мене, я йду.
Настав час розлуки.
Хоч я тобою дорожу,
Мені краще бути на расстояньи.

Я не звинувачую тебе ні в чому,
Ти для мене як світло сонця.
Тут моє серце лише причому.
Любові в ньому, милий, більше немає...

Куди йдеш ти, скажи,
Навіщо ж нам розлуки?
Тебе ловлю, як міражі,
Тремтять нервово руки.

Мені без тебе сумний день
І лише з тобою я низки...
Увійди швидше в мої двері,
Мені більшого не треба!

Твоїх обіймів я так чекаю,
Сумую невтішно.
Дочекаюся і міцно обійму,
І поцілую ніжно!