Смс поздоровлення коханим. Смс коханим

Любов - шалений біг,
то бій за виживання...
Якщо ти не боровсь -
настане час прощання...

любов - то щедрий дар
І яд в однім обличчі...
Любов, як сотня кар
І благодать всевишня.

Вуста - смертельний яд,
хоч і як мед солодкі...
А очі ніби жар,
Горять десь у безодні..

В коханні щастя знать,
И мучатись в любові...
То краще чим в житті
не знати цього слова

Коли ти щаслива тоді я радію
Коли ти тужиш то я пишу вірші
Але одна для мене радісьть
Коли зі мною поряд ти

Коли ми разом це для мене наче рай
Коли ти кажеш ні, це ад собачий
Можливо я для тебе і не скарб
Але до нижчого я тоже йти не радий

Можливо річ навіть і не втому
Просто для тебе я нече дермо
Але повір нездатен так тебе ніхто любити
Як моє серце і душа моя все заодно

Кохана, спокійної ночі!
Нехай тобі присняться Сочі,
Лазур привітного моря,
З напевным гуркотом прибою,

Нехай тобі присниться сад,
Щоб усюди — троянди, виноград,
Алеї в заростях магнолій —
Ось такий Рай земної юдолі.

І в тому саду нехай буду я —
З тобою, кохана моя.
Адже це сон, в ньому все буває.
Добраніч, люба!

Бажаю сновидінь райдужних, кольорових,
Моя кохана, чарівна, рідна.
Нехай ангели в золотих шатах,
Сон охороняють твій, дорога принцеса.

Нехай ранок посміхнеться тобі знову,
І день щасливий буде неодмінно.
Хай береже тебе моя любов,
Адже це почуття казково, безцінне.

Нехай ніжний сон до тебе прийде
І проводжає в цю ніч.
У чарівний світ тебе поверне,
І я там бути зовсім не проти!

До тебе, кохана моя,
Готовий я прилетіти крізь час,
Щоб виявилися ти і я
В обіймах сонного миті.

Спи, кохана дівчинка.
Нехай тобі наснитися казка.
Казка, про яку в книжках,
Прочитала ти коли-то.

Яскравою фарбою нехай пофарбований
Буде твій сон невинний.
А я буду, немов стражник,
Охороняти твої всі ночі.

Солодко спи; нехай завтра буде
День веселий, добрий, чистий,
І весь світ своєю посмішкою
Будеш висвітлювати променистої.

Прокинулося сонце за віконцем,
Лоскоче волосся трошки,
Лоскоче носик у тебе,
Прокинься, моя улюблена.

Нехай день розкриє свої фарби
І ми умчимся в нашу казку,
Де шепіт вітру, шум дощу,
Квіти й пісня солов'я.

Я з добрим ранком прошепотів,
Поки ти спала, світ нудьгував
За красою звичайних фраз,
Касаньем рук, сияньем очей.

Лише ніч опустилася на місто,
Я знову тебе згадую.
Кохана, я твій навіки,
І серце в грудях так палає.

Зараз ми з тобою в розлуці,
Але серце стукає безперервно.
Я ім'я твоє повторюю,
І долі у нас нерозривні.

Спи моя радість, хай насниться,
Тобі наші ночі в обіймах.
Я ім'я твоє повторюю,
І хочеться плакати від щастя.

Коли я — вітер, ти — моя хвиля.
Коли я — небо, ти — моє світило.
Коли я — квітучий кущ, ти — весна.
В тобі — все те, що мені на світі мило.

Кохана, ти ласкава, ніжна,
І мені з тобою нічого не треба...
З небес за життя мою ти мені дана —
Моя зірка, відрада і нагорода!

Лягаючи в ліжко і, засинаючи,
Всі думки тільки про тебе.
Як ти зараз? Не спиш, сумуєш?
А може, снюся тобі.

Добраніч, моя радість.
Мені теж треба засипати,
В твій сон пробратися, всім на радість,
Щоб там нам разом погуляти.

Виконати всі твої примхи
Та заразом сказати тобі
Під тихий шепіт хвиль і бризу:
«Кохана, ти снишся мені».

Тобі пишу, чого можу я більше? —
Майже по Пушкіну. Але я не винен.
Тобою, кохана, я тяжко хворий,
І цього явленью тільки радий!

Я засліплений і оглушений тобою.
В моїх очах ти ангел у плоті.
І осінь видалася мені весною,
Що сам готовий з деревами цвісти.

Тону в твоїх очах і насолоджуюся,
Пещу ніжний шовк волосся рукою.
За що мені це щастя? Я не знаю.
І мені не треба дівчата іншого!

Я так тебе люблю, що серце завмирає,
Адже кожна мить я мрію про тебе.
Втупитися в твої плечі, геть біди й печалі.
Нас ангели на небі навіки повінчали.

Люблю я так, що боляче уявити годину розлуки,
І серце завмирає, і мається від нудьги.
Ти немов промінчик сонця на небі мого життя,
Хочу до тебе притулитися і щастя розчинитися.

Любов мені освітив сумну дорогу,
Життя фарбами наповнивши, і я прошу у Бога
Лише тільки бути з тобою, і поряд наші діти.
Нічого важливішого немає на цьому тлінному світі!