Смс поздоровлення коханим. Проза коханим
ти змусив повірити в кохання
ти дав мені друге дихання
я спитала:
ти прийдеш?
я не прийду
а чому ?
бо не люблю.
і ці слова мене убили.
я не живу- а у темряві блукаю.
чекаю, вірю і кохаю-
лиш одного тебе люблю!!!!!!!!!!!!!!!
Я шукаю тебе!
Хтось шепоче на вухо
Мабуть вітер гуде
Я іду край дороги
І шукаю тебе.
Грає музика гучно
Все навколо сія
Лиш для мене це скучно
Бо тебе тут нема.
В темноті тебе шукаю
Скрізь нікого вже нема.
Чи знайду тебе, незнаю
Лиш надія є одна.
Як знайду,то обійму
Й поцілунком все скріплю
А як ні,то серце плаче
Більш тебе вже не побаче.
Прости мене. Я винен. Пробач...
Я багато помилявся, може статися.
Буває все на життєвому шляху...
Але я, впавши, вмію підніматися.
В помилку — моє покарання.
У моєї вини — і суд є, і возмездье...
Але чи можемо ми, пробачивши один одному все,
Йти по житті, як і раніше, разом!
Засинай мій рідний,
Солодких снів мій коханий,
Уві сні буду з тобою,
Мій хороший, мій милий.
Буду берегти твій сон,
І милуватися тобою,
Вранці, поспішу поцілунком зігріти,
Ти моя ніжність, ти моє щастя!
Ти завойовуєш мене поглядом —
Я розчиняюся в почуттях ніжних.
Твоя любов мені як нагорода,
Я відчуваю, що щастя вічно.
В тебе всім серцем я закохалася
Тепер дихаю тобою одним.
В який раз я переконалася
Як мені ти доріг і любимо!
Коханий, як же я сумую!
Така тяжкість на душі.
Лише про одне зараз мрію:
З тобою побачитися.
Рахую дні до нашої зустрічі.
Навіщо так тягнуться вони?
Навіщо обузою на плечі
Розлуки довгі лягли?
Вони для почуття не перешкода.
Любов лише міцніє з кожним днем.
А розставання лише віха
У шляху, яким ми йдемо.
Я про кохання тобі, рідна,
Вірші пишу і розумію,
Що життя своє не уявляю,
Адже без тебе я гину...
Ти — жінка, загадка любові,
Квітка, наповнений яскравою фарбою.
Бажаний мій «шматочок щастя»,
В полоні твоєму тепер не владний...
Ти валиш всі стереотипи,
Втрачають розум вже чоловіки.
Твої кайдани дуже міцні,
Стріляєш поглядом в серці влучно...
Своїми чарами волнуешь,
Вустами солодкими чаруешь...
Кохана моя ти жінка,
Ніжна ще й так довірлива...
Я компліменти говорити не майстер.
Не так-то просто виразити в словах
Те, як ти, мила, прекрасна!
Ні краще ні в яких світах!
Ти потрясаешь і пленяешь.
І забираєш мій спокій.
Ти сенсом світ мій наповнюєш.
Так добре мені лише з тобою.
В твоїх очах я бачу вічність.
Твій голос солодко звучить.
Мені радісна твоя безтурботність.
Мене ти манишь, як магніт.
Подружка, мила моя,
Мені дуже сумно без тебе.
З тобою не бачилися давно,
Коли-то були заодно.
Повеселитися, покурити,
І каву літрами пити,
Поплакатися і прорыдать,
Друг дружку м'яко підтримати.
Ми сильні з тобою вдвох,
Горимо одним лихим вогнем,
Сумую я за часами,
Коли ходила в гості до нас.
Давай ми зустрінемося знову,
Не будемо більше вже нудьгувати,
Люблю тебе, моя подруга,
Як кращого на світі одного.
Сонце наближається до заходу,
Ось і я до тебе прагну.
Милий мій, дозволь сьогодні
До снів твоїх я доторкнуся.
Я наповню їх любов'ю,
Щоб ти спокійно спав
І відчув як ніжно
Тебе хтось обнімав!
Я дуже за тебе переживаю!
Ну хіба можна так довго хворіти?
Швидше одужуй, рідна!
Щоб вірусу уроком було надалі,
Як заражати таких прекрасних жінок.
Щоб знав: не станемо ми його жаліти!
Милий, спати вже пора,
Щоб завтра, прям з ранку,
Ти міг приїхати до мене
На своєму білому коні.
А поки що — нехай солодкий сон
Мерщій тобі присниться,
Будеш ти в тому сні царем,
Ну а я — твоєю царицею!