Смс поздоровлення коханим. Смс побажання коханим
Я пишу чорним по білому,
Про життя своє я згадаю там.
Наче живу одна у світі цілому,
Я хочу висловитись вам.
Нечайно я покохала людину,
Та забути її не змогла,
Я майбутнього не бачила з нею,
Я життя своє змарнувала.
Я пишу чорним по білому
І сльоза миттю спада.
Моє життя наче на папері білому,
Згорнули листа і життя нема.........
Не варто було казать - Кохаю...
Адже в душі твоїй - пустота...
Як далі бути? Я незнаю...
Не хочу все вирішувать сама..
Так хочеться почути пару слів від тебе...
"Кохана,ти навік моя"...
Не можу відштовхнути я тебе від себе,
Хоч розумію,що це все-брехня...
Я сильна,я стерпіти зумію..
Твою зраду,твої пусті слова..
Знаючи себе,одну річ не розумію
Навіщо в такого,як ти влюбилась Я...
Серце сповнене тобою.
І у душі не згасає запал.
Хлопчик мій, зараз вже не приховую,
Ти мене полонив.
Як бутон з тобою я розцвітаю.
Ти один зумів мене зрозуміти.
Я тебе, коханий, обожнюю!
І хочу навік твоєю стати!
Про інших тепер не подумую.
Ніби ти мене зачарував.
Тільки про тебе зараз мрію
І хочу, щоб ти про це знав!
Ти, напевно, ще зла,
І, напевно, не пробачиш.
Але на серці моєму імла.
Ти послухай мене, малюк!
Я провину свою визнаю.
Що тоді на мене найшло?
Розумів ж, що так не можна...
Але мене вже понесло.
Буду руки тобі цілувати
І вимолювати добрий погляд.
Без твого прощення
Нічого я вже не радий!
Під вікном твоїм буду стояти,
Весь, поки не пробачиш, термін.
Бачиш, мила, каюсь я!
Це був для мене урок!
Я не поет, але Ви мені музою стали,
Відкинувши геть усі колишні справи,
Без Вас горю в вогні, тону в сумі
І не врятує душі келих вина.
Дозвольте Вами вічно захоплюватися,
Відкрийте серце мандрівника притулок,
Я не дозволю нам зараз розлучитися,
Почуйте, ангели на небі нам співають.
Прости мене, я був не прав,
Я говорив з тобою брутально.
Пробач, що я був так лукавий,
І що забув твої я губи.
Я знаю, що моя вина
Перед тобою неизгладима,
І плакала ти біля вікна,
А я пройшов адже тоді повз.
Прости мене, моя любов,
За всі слова, що я не чув.
Я змінюся, щоб бути з тобою,
І жити з тобою, поки ми дихаємо.
Рідна моя, мила прости,
Не виношу з тобою розлуки.
Ти немов яскраве світло в пітьмі,
Бути без тебе, наче борошні.
Мрію бачити знову радість
В твоїх прекрасних щирих очах
Тримати за руку, просто поруч бути.
Дай мені тебе знову підкорити.
Адже я не прав, розлютився, образив.
Я так шкодую, сил вже немає.
Прошу пробач, дай шанс на милість,
Я змінюся, щоб ти захопилася.
Пробач, прошу тебе, пробач. —
Я тисячу раз повторю.
Зійшов я з вірного шляху,
Але я тебе одну люблю.
Готовий я плакати про тебе,
Але хлопці не упускають сліз,
І замість сліз моє «Прости»
Прийми з цим букетом троянд.
Як же я люблю тебе, мій милий!
Як звучить чудово слово МИ.
Ти один мене вкрасти вмієш
З кайданів марного гармидеру.
Нікого я краще не зустрічала.
Все в тобі до трепету люблю!
До тебе кохання не знала.
В ній свої негаразди я топлю.
Я тобі безмежно вдячна!
Ти мені даруєш радість і тепло.
І я всім розповідати готова,
Як же мені з тобою пощастило.
Прости мене, рідна, пробач!
Зглупив я, не подумав і пішов.
Немає сил терпіти твоїх очах вогні,
Тінь люті, і гордості.
Пробач, я більше ніколи не піду,
Так, щоб боляче було нам двом.
Будь-яку неприємність розіб'ю,
Щоб знову побачити сльози радості твої!
Добраніч, мила моя!
Хай сняться тобі ласкаві сни.
І повз проходить зірка,
Нехай дарує тобі блиск своєї місяця.
Добраніч, мила,
Ти далі солодко спи.
А я над стрічкою довжиною,
Сумні развешаю вогні.
Це був прекрасний, дивний місяць.
За неї долю дякую!
І хочу сказати тобі сердечно:
Я тебе дійсно люблю!
Я хочу, щоб майбутні роки
Ми з тобою ось так само провели,
Щоб в наших душах нескінченно
Райські сади кохання цвіли!
Щоб ми так само весело сміялися,
А в очах був ніжності дурман.
Щоб по життю йшли, за руки взявшись,
І не припинявся наш роман!