Смс коханим. Визнання коханим
Кохання -це завжди вічне,
Як небо,сонце,зірки.
Щось дивне ,навіть космічне,
Його не порушать віки.
Кохання - важка теорема,
Якуще ніхто не довів.
Постійно заплутпна тема,
Коли не знаходиться слів.
Кохання-руїни Трої
Або міцний Нотр-Дам,
Але коли люблять обоє-
Воно непідвладне вікам
Гаряча пристрасть, що не знає меж
І магія шаленого бажання…
Я вірю, вірю: ти мене назвеш –
Сьогодні, завтра чи колись – Кохана!
П’янкий нектар цілунками збереш
З моїх пелюсток ніжних і жаданих.
І огорнувши легко, поведеш
За обрії далекі і незнані.
І оповиє нас небес блакить,
Заколисає лагідно серпанок,
І срібною струною забринить
Щемна мелодія сердець коханих.
Заграють діамантами зірки –
Це Всесвіт так обійми розкриває.
Торкання рук – пестливі і м’які –
Нас понесуть на крилах аж до раю…
Вогонь долонь і вуст, і тіла жар
Народять враз несамовитий стогін.
І зникне часу й простору межа –
Дива не від Лукавого – від Бога!
І запалає райдуга жадань…
Ми почуттям своїм дамо свободу,
І виникне із марева світань
Храм дивний неземної насолоди…
Я знаю пристрасть – в ній немає меж,
Кінця немає і в мого бажання…
Настане час, і т и мене назвеш:
Сьогодні, завтра чи колись – Кохана!
Ти такий кумедний,
Ти такий гарячий.
Мій ти самий славний
І такий впертий.
Як ти елегантний
І непереборний.
І тобі завжди властивий
Тільки оптимізм.
Чесний ти і щедрий,
Ніжний, неземний.
Як же пощастило,
Коханий, мені з тобою.
Кохана, ми з тобою розлучаємося,
Друзями залишаємося хорошими,
І в особистому нехай не склалося у нас,
Знай, я підтримаю в нелегку годину!
Бажаю тобі знайти своє щастя,
І як би не важкі були шляхи,
Будь сильною і йди до своєї мрії,
Нехай вищі сили допоможуть тобі!
Мила, рідна, ти мене прости.
Те, що накоїв я — все по дурості.
Нерозумно — ображав тебе, нерозумно — не цінував,
Нерозумно, що з другою, тобі я змінив.
Усвідомив всі дурниці, що до тебе не прав
Вибач за палкість і суворий норов
Я не бачу сенсу життя без тебе
Ти пробач кохана, ніжна моя!
Пробач, немає сил мовчати про біль,
Яку я тобі завдала,
Печаль позбавляє мене волі,
Вибач, розкол я у відносини принесла.
Люблю тебе я безтямно,
Прошу провину мою забути,
Не залишай мене, мій милий, без відповіді,
Не дай нас ненавистю повністю накрити.
Чекають квіти дощу в суху пору,
І знемагають від нудьги невблаганною,
Як же хочеться і мені такою стати,
Як довгоочікуваний дощ, такий незамінною!
Сумую я і чахну як квітка той милий,
І зустрічі чекаю, як веселка з дощем,
Відчуй ти печаль на відстані,
І як я думаю лише про тебе одному!
Як очей твоїх мені не вистачає,
А голос чую, серце тане,
Я так сумую без тебе.
Хочу до тебе і твердо знаю
Лише ти любов і життя моє.
Тебе я відчуваю душею,
До тебе прагну я кожну мить.
Я знаю ти завжди зі мною
Ти мій цілюще джерело.
Небо зірками сховалося,
Ніч з'явилася на поріг.
Спи мій янгол білокрилий,
Нехай тобі приснитися сон
Яскравий, барвистий і пристрасний,
Як моя до тебе любов.
Спи мій янгол білокрилий,
Нехай тобі приснитися сон...
Я стою на краю, біля обриву.
Не можу пояснити, розповісти,
Що я відчуваю в пориву пристрасті.
Переді мною — краса, благодать.
Як пережити ту розлуку?
Не можу, не хочу згадувати.
Біль у душі, а в свідомості — нудьга,
Сліз не в силах я більше тримати!
Мою ти життя теплом зігріла,
І подарувала безмежну любов,
Душа моя майже згоріла,
І палає у тілі моєму кров.
Спасибі за догляд і ласку,
Твоєю посмішкою я живу,
Ти перетворила відносини в казку,
Я тільки завдяки тобі дихаю!
Ти, для мене, секрет досконалості.
Ти, для мене, хвилина блаженства.
В твоїх обіймах солодко я таю,
Парфумів аромат твоїх ніжно вдихаю!
Ти, для мене, весни краса.
Ти, для мене, завжди бажана.
Серед сильних чоловіків влаштуєш турнір,
Своєю красою зміниш увесь СВІТ!