Смс поздоровлення коханим. Прикольні смски коханим

Його покохати я не знаю як примудрилась,
Але серце тріпоче, як бачу я образ його,
І не знаю, як жити я буду без нього.
Але точно скажу, не дозволю йому повернутись,
Моє серце розбити, для чого це трапилось?
"Навіщо!" - хочеться крикнути сильно,
до серця його докричатись.
"Люблю" говорив, а сам думав про іншу.
Я знала, що любиш її, але вірила я беззупинно,
І думала правду казав ти "покину, покину".
Як я могла бути такою сліпою,
Не бачити правди, а бути тільки з тобою!
Тепер все скінчилось. Хороше, погане.
Іноді не можу згадати тебе,
А інколи образ твій давить серце моє.
Не знаю, як я могла потрапити у твої сіті,
Про тебе майже нічого не знавши так полюбити.
Мені говорили "в нього є інша, не лізь, не потрібно,
не любить тебе".
Та серце в любові хотіло відказу,
Але не отримала я взаємнгості тої.
Не знаю, що в тебе на серці було, є чи буде,
Та знаю, що ніколи не забуду.
Будь щасливий...
Люби її так, як ти не зміг полюбити мене,
Не буду тобі заважати, та скажу лиш одне.
"Хоч раз восени, як буде тобі так самотньо,
згадай, що є серце, далеко, що сповнене кохання до тебе".

Солодких снів, моя кохана,
Хай насняться тобі сни,
Як Любов неповторні,
З терпким запахом весни.

Солодких снів, моя ти мила,
Ангел хай тебе береже,
І біду, навіть незримий,
У сміх і радість зверне.

Солодких снів, моя красуня,
В ніжній млості засинай,
З усіма бідами расправимся,
Адже, в тобі мій земний рай.

Люблю тебе, відкрито і ясно,
Люблю тебе, як сонце любить Землю.
Люблю тебе і мені з тобою тепло,
Люблю і всім словами я внемлю.

Ти для мене одна і назавжди,
Я без тебе не бачу своє «завтра»,
Як дороговказна в моїй долі, зірка,
Мої всі почуття — щира правда.

Кохана, гарна, моя,
Ти втіленням Доброти і Миру,
Я радію приходу вересня,
Лише б у відповідь мене ти покохала.

Мені доля подарувала щастя,
Вона звела мене з тобою.
Красивою, розумною, щирою душею
Улюбленою мною, частиною життя основної.

Напевно я попав Афродіті,
Адже в світі прекрасніше дівчини немає.
Бажана, яскрава, пристрасна, мила
Всі твої якості не визнає і поет.

Ти чудо, дарунок небес, моя радість,
Немов східна соковита солодкість.
Казка, принцеса, хоча ні — королева!
Не перестану любити тебе, граціозна діва.

Полюбив, і люблю,
Виявилося так просто
Знайти в житті сенс
Отримати з небес свій, райський острів.

Ніжно кажу тобі, рідна:
Закривай свої прекрасні очі.
Спи, доки місяць наспівуючи
Зірки хороводить в небесах.

Нехай тобі присниться берег моря,
Шум прибою і, звичайно, я.
Не впізнаєш ти зі мною горя.
Спи спокійно. Я люблю тебе.

Зірки світять дуже яскраво,
Але прекрасніше всіх їх ти!
Спи спокійно, моя зайка,
Спи в обіймах мрії.

Чути уві сні можуть
Щастя, смуток або спокій,
Тільки я тобі бажаю
Сон, де ти була б зі мною.

Світло у вікні. Ніч відступила.
Щастя відразу охопило.
Я прокинувся і ти знову
Вийшла у дійсність із моїх снів.

Захопила мої думки,
Стала сенсом мого життя.
Буде день ще прекрасніше,
Він расцветит наше щастя.

Я хочу зробити признанье,
Але звучить воно банально.
Як любов я доведу?
— З добрим ранком, — я скажу.

Сильні руки обняли подушку,
Сонечка промінь на неголеній щоці.
Тихо «Люблю» прошепочу я на вушко,
Сонної посмішкою ти відповіси мені.

Ні миті солодше на світі, ніж цей.
Солодкі губи я ніжно вберу.
Ти самий ніжний і сильний на світі.
Доброго ранку, мій хлопчик. Люблю.

Поцілунком ніжним я тебе розбуджу,
І букет ромашок поруч покладу.
Мені всього миліше-сонний шепіт твій,
До чого рідні стали ми з тобою.

Радість ти несподівана, щастя ти моє,
Я пів життя маявся, шукав тебе давно.
Але тепер все в минулому. Головне лише ти!
З добрим ранком дівчинка, з моєї мрії.

Коли ми зустрілися вперше,
Я думав, це чарівництво!
Таким красивим могло бути лише
З доброї казки істота.

Лісова німфа або фея,
І за тобою чарівний шлейф
З ароматів трав і моря.
Я не зустрічав прекрасніше дів!

Я цій казці вдячний.
Вона любов мені принесла.
Спасибі, що ти є, рідна.
І даруєш мені стільки тепла!

Ти увійшла в мої сни,
В мої думки і плани.
Як і всі чудеса
Ти з'явилася неждано.

Твої губи, очі,
Помах вій і зап'ястя.
Лише можливість побачити
Тебе — це щастя.

Я себе без залишку
Тобі подарую.
Скільки разів повторити,
Що тебе я люблю?