Смс коханим. Побажання коханим
Коли болить душа моя,
Тоді зявляється куплет вірша.
Він щирий від самого серця.
Це сповідь перед Богом,
Стою перед його порогом,
І котиться сльоза...
Вона говорить більше слова,
І краще ніж ціла промова.
Про біль, що серце їсть
Смертельним ядом,
Й душі жагучим криком,-
Рветься на волю почуття,
Яке по чиїсь волі попало в запертя.
Воно дає про себе знати,
Коли приходить час признати,
Про силу й правду що воно несе.
Словами не передати все.
Можна очима передати,-
Коли сльоза тече...
Нога твоя ступила по землі
Я падаю, цілую ніжний слід.
Росинки-крапельки сповзають по мені,
І я не встиг сказать тобі привіт.
Чарівний запах що лишився по тобі –
Його вдихаю повні груди я.
І лігши, знов сумую на траві,
Від усвідомлення, що ти вже не моя.
Зоря вечірня на твоїй долоні
Спустившися з небес, відпочиває.
І вітерець легкий, немовби у полоні,
Не в змозі відірватись, не тікає.
Душі твоєї вічний позитив,
Він б'є ключем зсередини назовні.
Своє нутро я ніби в ньому вмив
Ти освятила ним води озера повні.
Немовби квітка розквітаєш навесні,
Улітку завжди ти стаєш рясною.
А восени – граційна, як у сні.
Розсудлива й поважна ти зимою.
І сам Господь, створивши досконалість,
Тебе зробив навіки молодою.
Серцебиття мого ти збільшуєш тривалість
І я росту духовно разом із тобою.
Я відпустив тебе, пробачення прийми
Можливо, я тому не гідний існування.
Та пам'ятатиму довіку, коли ми
Пізнали радощі щасливого кохання.
Зі мною буде усе добре, прощавай.
Та хочу наостанок попрохати
Одного тільки ти не забувай:
Як я кохав, тебе ніхто не буде так кохати.
Сон тебе, коханий,
Поклав у ліжко.
Ти неповторний,
Мій навік, повір!
Засинай, мій хороший,
Закривай очі.
Змиє всі тривоги
Ранком роса.
Спи кохана міцно,
Думай про мене.
Обов'язково прийду
Я до тебе уві сні...
Як пішохід закоханий в дорогу,
Як дощик, веселку люблячи,
Кожен день я дякую Бога,
Що він подарував мені тебе.
Кохана, ти наче пісня,
Ти наче теплий день навесні,
З тобою весь світ став яскравішим, цікавішим,
Хочу я вічно бути з тобою!
Лягай сьогодні з легкою головою,
Нехай не бентежать тебе справи, турботи,
Кохана, зберігати я буду твій спокій,
Нехай знайде хоч сон будь обертів.
Я вірю, будуть добрі сьогодні сни,
Твою втому вони в мить розвіють,
Нехай ніщо не порушує тиші,
Спокійної ночі, серцем я тебе зігрію!
Розлука птахом хищною,
Увірвалася в моє життя.
Зім'явши долю дівочу,
Раптом оголосила нам нічию.
Я не змирюся зі злою долею,
Ти став моєю мрією.
Розлуку більше не стерплю,
Адже одну тебе люблю.
Прийди до мене коханий мій,
І від негараздів укрий мене.
Адже без тебе я як у зашморгу,
Повернися і будь в моїй долі.
Ранок добрий! Вже пора вставати!
Сонця яскраве світло ніч потихеньку витісняє,
Рідна, тебе хочу поцілувати,
Мене твоя любов так п'янить.
Нехай це тобі настрій підніме,
А сонячний ранок на подвиги штовхне,
Погані думки назавжди покинуть,
Завжди пам'ятай, що з тобою, моя любов!
Прости, дорога, я дуже не правий,
Наробив помилок, про що жалкую,
Готовий заплатити винятковий штраф,
Адже ти для мене важливіше.
Згорю від сорому за вчинок, слова,
Образив по дурості, каюсь справно,
Готовий за тебе щодня ризикувати,
Адже ти для мене — то що істинно главно.
Ти прекрасна, як сонце сходу
Висвітлюєш мій життєвий шлях,
Як цариця весняної природи,
Що народилася для права блиснути.
Ти свіжа, як квітка на світанку,
Немов простий символ краси,
В самому яскравому квітучому розквіті,
У повному спектрі своєї гостроти.
Захоплюватися тобою не втомлюся,
Так сталося і нехай назавжди,
Буду щасливий такого роману,
Крізь хвилини, годинник і року.
Прощавай любий, ми вже не вдвох,
На цьому етапі не буде дуету,
Ми більше вже ніколи не заспіваємо,
І більше не буде взаємного світла.
Не буде посмішок, гарячих ночей,
Оповідань, поїздок, спільних занять,
Я більше не буду красунею твоєї,
Не буде хвилюючих тісних обіймів.
Але я пронесу крізь хвилини, дні,
Всю нашу любов до останнього грама,
Навіки залишаться в серці вони,
Історії нашої простий мелодрама.
За образи мене прости,
Не сумуй, не сумуй,
Ти єдиний такий,
Найкращий хлопець мій!
Якщо я ображаю,
То провину свою визнаю,
Знай, тільки тебе люблю,
Почуття ніжні зберігаю.
Нехай зірки зловлять тебе сон,
Місяць холодним світлом думки все розвіє,
Нехай наші серця б'ються в унісон,
Нехай повільно, але повіки важчають.
Рідна, нехай доброї буде ніч,
Енергією на день тебе вона обдарує,
Безсоння скоріше жени ти геть,
Адже сон своїм спокоєм так вабить!